ставний

ПОКАЗНИ́Й (який звертає на себе увагу своїми позитивними якостями, властивостями, зовнішнім виглядом; про зовнішній вигляд когось, чогось), ВИ́ДНИЙ, СОЛІ́ДНИЙ, ПРЕЗЕНТА́БЕЛЬНИЙ, СТАВНИ́Й, СТАТЕ́ЧНИЙ, ІМПОЗА́НТНИЙ (про людину, що має гарну статуру, вирізняється своєю поведінкою тощо). — До хворого уже прийшов якийсь пан. Доктор не доктор, а такий показний з себе і говорить товстим голосом... (П. Колесник); — На електромеханічному заводі залишають. Технологом працюватиму. — Цікава спеціальність і завод видний, — зауважив Діденко (П. Автомонов); Вона потрапила, дякуючи допомозі впливового знайомого, у велику і солідну клініку професора Шульги (Н. Рибак); Вигляд їхній був малопрезентабельний (Ю. Смолич); Той, що приїхав, був ставний, високий парубок (Б. Грінченко); Андрій оглянувся, побачив статечного, середнього на зріст вусатого дядька, що вийшов з-за полезахисної смуги (Д. Бедзик); Всі зустріли Бову радісно. Його становище відомого циркового артиста, його вишукана, імпозантна зовнішність справляли враження (Д. Ткач).

СТАВНИ́Й (з високою стрункою постаттю, міцною будовою тіла), ПОСТАВНИ́Й, СТА́ТНИЙ, СТАТУ́РНИЙ, ПОКАЗНИ́Й. Якось зайшов капітан катера Василь Виноградський, ставний, широкоплечий, з мужніми рисами обличчя (А. Хижняк); Вона була найпоказніша між усіма дамами, висока, поставна, плечиста та рівна станом (І. Нечуй-Левицький); Сам (парубок) високий, статний, як в'яз, бравий, як сокіл (Панас Мирний); Вони (брати) стояли один навпроти одного — високі, статурні (Ю. Мушкетик); Він був мужчина показний, Штабротмістр, мов корнет стрункий (переклад М. Рильського). — Пор. 1. струнки́й.

СТРУНКИ́Й (про людину, її поставу — гарно і пропорційно складений, не сутулий), ПРЯМИ́Й, РІ́ВНИЙ, РІ́ВНИЙ СТА́НОМ, ВИ́ПРОСТАНИЙ. Та й справді це був молодець! Рослий, стрункий, кріпкий і на руку, і на ногу (Г. Хоткевич); Сам Хаєцький був прямий, як струна (О. Гончар); То був високий рівний станом парубок, з широким чолом, з чорними бровами, з карими очима (І. Нечуй-Левицький); Постать її була випростана (горбитись вона не звикла) (Леся Українка). — Пор. 1. ставни́й.

Значення в інших словниках

1. ставний — ставни́й 1 прикметник який має гарну статуру ставни́й 2 прикметник нерухомо поставлений ставни́й 3 прикметник від: став  Орфографічний словник української мови
2. ставний — Поставний, стрункий, статурний, р. сановитий; (- жінок) фігуристий.  Словник синонімів Караванського
3. ставний — СТАВНИ́Й¹, а́, е́. 1. Який має високу струнку постать, міцну будову тіла; поставний. Піднялась висока дівчина, ставна, хороша; коса їй аж до пояса (Марко Вовчок); Олекса неквапливо підвівся з лави, ставний, широкоплечий (С.  Словник української мови у 20 томах
4. ставний — I -а, -е. 1》 Який має високу струнку постать, міцну будову тіла; поставний. || Гарно й пропорційно складений (про фігуру). || Який відзначається правильним, пропорційним співвідношенням частин, витонченістю ліній (про дерева, колони і т. ін.). 2》 риб.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. ставний — СТАВНИ́Й¹, а́, е́. 1. Який має високу струнку постать, міцну будову тіла; поставний. Піднялась висока дівчина, ставна, хороша; коса їй аж до пояса (Вовчок, І, 1955, 86); Олекса неквапливо підвівся з лави, ставний, широкоплечий (Добр., Тече річка..  Словник української мови в 11 томах
6. ставний — Ставний, -а, -е 1) Статный, стройный. МВ. І. 85. Мій жених був хороший такий, Господи! чорнявий, ставний. МВ. І. 7. 2) Прудовой. Ставна вода.  Словник української мови Грінченка