старорічище

СТАРИ́ЦЯ (старе русло річки), СТАРИ́К, СТАРОРІ́ЧИЩЕ, СТАРОРІ́ЧЧЯ. Оксана, звичайно, і не згадає про ятері на стариці, коли він помре, і зогниють вони в мулі (І. Драч); Поряд з піщаними гривами і горбами тут (на Поліссі) зустрічається багато озер, сліпих рукавів, старорічищ тощо (з журналу).

Значення в інших словниках

1. старорічище — старорі́чище іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. старорічище — СТАРОРІ́ЧИЩЕ, а, с. Старе русло річки. Поряд з піщаними гривами і горбами тут [на Українському Поліссі] зустрічається багато озер, сліпих рукавів, старорічищ тощо (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
3. старорічище — -а, с. Старе русло річки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. старорічище — СТАРОРІ́ЧИЩЕ, а, с. Старе русло річки. Поряд з піщаними гривами і горбами тут [на Українському Поліссі] зустрічається багато озер, сліпих рукавів, старорічищ тощо (Колг. Укр., 8, 1959, 27).  Словник української мови в 11 томах