страждальницький

БО́ЛІСНИЙ (викликаний болем, болями, хворобою, пов'язаний з ними; який виражає біль), БОЛЮ́ЧИЙ, БОЛЯ́ЧИЙ рідко; МУ́ЧЕНИЦЬКИЙ, СТРА́ДНИЦЬКИЙ, СТРА́ДНИЙ, СТРАЖДЕ́ННИЙ, СТРАЖДА́ЛЬНИЙ рідше, СТРАЖДА́ЛЬНИЦЬКИЙ рідше (про вираз обличчя, очі і т. ін. — який виражає страждання, перейнятий ним). Раптово спазма здушила їй горло. Болісна гримаса пробігла по обличчю (Є. Гуцало); Згадав (Преображенський) останню зустріч з "кореспондентом". І холод болючий пронизав його істоту (І. Ле); Нестямна боляча згага занімала, розходилася по всьому тілу (Панас Мирний); З таким мученицьким обличчям підводився (Довбня) зі стільця, наче сходив на голгофу (І. Кириленко); — Я чаю дуже хочу, замерз, — сказав він, намагаючись усміхнутися, але на обличчі з'явилася тільки страдницька гримаска (В. Собко); Іван глянув на неї темними, страдними очима, і в погляді його не було ніяких почуттів (В. Собко); Катя зупинилась, глянула на його посуворіле, стражденне обличчя (В. Козаченко).

Значення в інших словниках

1. страждальницький — стражда́льницький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. страждальницький — СТРАЖДА́ЛЬНИЦЬКИЙ, а, е. Те саме, що стра́дницький 3. Нарешті страждальницькі зойки вщухли. Приступ подагри минув (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека); Страждальницький погляд.  Словник української мови у 20 томах
3. страждальницький — -а, -е. Те саме, що страдницький 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. страждальницький — СТРАЖДА́ЛЬНИЦЬКИЙ, а, е. Те саме, що стра́дницький 3. Нарешті страждальницькі зойки вщухли. Приступ подагри минув (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 592).  Словник української мови в 11 томах