судомитися

КО́РЧИТИСЯ (вигинатися в корчах, зводитися від судоми), ЗВИВА́ТИСЯ, СУДО́МИТИСЯ, КОРО́ДИ́ТИСЯ розм., ПРУЧА́ТИСЯ розм. — Док.: ско́рчитися, поко́рчитися, зви́тися, зви́нутися (ізви́нутися) діал. зсудо́митися. Безталанні мученики корчились, побивались, а жовніри черпали окріп і все поливали їх зверху од ніг до голови (І. Нечуй-Левицький); Стогнучи, звивається на землі невідомий (М. Стельмах); Сіре від пороху обличчя йому зсудомилось (П. Панч); Його рана була дуже незначною. Та все ж шкрябнуло, пруга наварило, й кородиться рука від того болю (І. Ле); Звернулося (дитя) і впало.. Б'є ніжками, дуже пручається і поволеньки синіє (В. Стефаник). — Пор. 4. би́тися, бо́рсатися.

Значення в інших словниках

1. судомитися — судо́митися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. судомитися — СУДО́МИТИСЯ, миться; мн. судо́мляться; недок. Зводитися від судоми; корчитися.  Словник української мови у 20 томах
3. судомитися — -миться; мн. судомляться; недок. Зводитися судомою; корчитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. судомитися — СУДО́МИТИСЯ, миться; мн. судо́мляться; недок. Зводитися від судоми; корчитися.  Словник української мови в 11 томах