суфлювати

ПІДКА́ЗУВАТИ (перев. тихо, непомітно для інших говорити комусь те, що він повинен казати), СУФЛІ́РУВАТИ розм., СУФЛЮВА́ТИ розм., ПОДАВА́ТИ зі сл. слова. — Док.: підказа́ти, пода́ти. Коли артист при мені репетирував роль, я підказував йому текст (Л. Смілянський); (Ніна Василівна:) Так це ви — поетноватор? (Юрко:) Новатор? (Савка:) Він, він! Я його знаю! (Ліна:) А ви, будьте ласкаві, не суфлірувати! (Я. Мамонтов); Загубив (суфлер) у зшитку ті слова, які мав подавати (С. Васильченко).

Значення в інших словниках

1. суфлювати — суфлюва́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. суфлювати — див. ПІДКАЗУВАТИ  Словник синонімів Караванського
3. суфлювати — СУФЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., рідко. Те саме, що суфлі́рувати. На довершення всього захворів Олексій Монета: що мав суфлювати артистам (Ю. Мушкетик).  Словник української мови у 20 томах
4. суфлювати — суфлюва́ти шк. підказувати (м, ср, ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. суфлювати — -юю, -юєш, недок., рідко. Те саме, що суфлірувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. суфлювати — Суфлюва́ти, -лю́ю, -лю́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. суфлювати — СУФЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., рідко. Те саме, що суфлі́рувати. На довершення всього захворів Олексій Монета: що мав суфлювати артистам (Мушк., Чорний хліб, 1960, 53).  Словник української мови в 11 томах