сходи
I. СХО́ДИ мн. (перші паростки перев. посіяних рослин, що вийшли на поверхню ґрунту), ПОСІ́В розм.; ВРУ́НА мн., РУ́НА мн., РУНЬ поет. (молоді густі сходи); ПРО́РІСТЬ (густі сходи злакових або молоді пагони різних рослин). Після появи сходів просо розвивається повільно (з журналу); Нелегко було вчорашнім хліборобам загатити великі саперні лопати в кущуватий, рутвянозелений, вкритий тумановою росою посів (озимини) (О. Гончар); (Мавка:) Іди, поглянь, чи в полі рунь зазеленіла (Леся Українка); Жадібно всмоктувала земля життєдайне тепло, тяглася до сонця незчисленними голками прорості (З. Тулуб).
СХІ́ДЕЦЬ (горизонтальний виступ, перекладина на сходах, східцях), СХО́ДИНА, СХО́ДИНКА, ПРИ́СТУПКА розм., ПРИ́СТУПЕЦЬ розм., СТУ́ПІНЬ рідше, ЩАБЕ́ЛЬ заст. На крайній східець ґанку став рослий Палійчук (М. Стельмах); Ледве ступив на першу сходинку, як вона обвалилась, і я впав (О. Донченко); Печера тьмяна під навислим камінням. В ній джерела журкотливі і приступки в скелях природні (М. Зеров); Нікому нічого не сказавши, Тетяна важко зійшла по східцях, хитнулась на останній приступці.. і пішла далі (А. Шиян); Коло цього будинку можна відпочити, еге, можна посидіти на приступцях (І. Микитенко); Сходить (Іфігенія) знов додолу і сідає на найнижчому щаблі сходів (Леся Українка). — Пор. 1. підні́жка, II. схо́ди.
II. СХО́ДИ мн. (споруда, пристосування з горизонтальних виступів або щаблів, на які ступають, піднімаючись куди-небудь угору або спускаючись звідкись униз), СХО́ДКИ діал.; СХІ́ДЦІ (сходи взагалі або підніжка для входу в вагон і т. ін.). О-пів на восьму хлопці спустилися сходами на другий поверх і зайшли в шумну кімнату (А. Головко); Від хати рівно до води Стояли сходки каміннії (С. Руданський); Я виходив східцями на третій поверх готелю (Ю. Яновський). — Пор. II. схі́дець.
Словник синонімів української мови