сім'я

НАСІ́ННЯ збірн. (зачатки рослини, що складаються з зародка та оболонки, або тільки зародки без оболонки), СІ́М'Я збірн., ЗЕ́РНО́ одн. і збірн.; ЯДРО́ (без оболонки). Насіння бобів, збіжжя, овочів, цибулини лілій бубнявіли від весняної життєдайної сили, й стебла витикалися з землі назустріч сонцю (О. Довженко); (Романюк:) Кунжут.. дає.. цінне сім'я, яке іде в кондитерські вироби (О. Корнійчук); Як ми кохалися, як зерно в горісі, Тепер розійшлися, як туман по лісі (пісня); Ядро горіхів дуже поживне.

РОДИ́НА (група людей, що складається з чоловіка, жінки, дітей та інших близьких родичів, які живуть разом), СІМ'Я́, СІМЕЙСТВО заст., ЧЕ́ЛЯДЬ діал., ПОСІМЕ́ЙСТВО діал., ФАМІ́ЛІЯ розм.; ХА́ТА, ДОМА́ШНІ (така група людей, котра перебуває в одному приміщенні). В родині Олекси Бессараба — свято. Народився син (П. Кочура); Хороша сім'я — мов хороша пісня: і співається легко, і в роботі допомагає, і люди нею тішаться (О. Гуреїв); Ця служба в панотця була для Івана дуже догідна, бо не міг ніде інде стільки заробити, аби вигодувати таку челядь (Лесь Мартович); Дзвонив Марченко, нагадував чорноусівському посімейству, що пора й честь знати — іти до нього на весілля (В. Минко); — Бувай здоров, Орлюче! Кланяйся від нас своєму дому і всій фамілії (О. Довженко); Хата мовчала. Клим у задумі слухав синову річ (К. Гордієнко); Тихенько, щоб не розбудити своїх домашніх, які вже спали, він встав з постелі, вийшов на подвір'я (А. Шиян).

СПЕ́РМА фізіол., СІМ'Я.

Значення в інших словниках

1. сім'я — сі́м'я іменник середнього роду насіння сім'я́ іменник жіночого роду родина *Але: дві, три, чотири сім'ї́  Орфографічний словник української мови
2. сІм'я — див. НАСІННЯ  Словник синонімів Караванського
3. сім'Я — РОДИНА, р. сімейство, фамілія, ір посімейство, (бджіл) рій, (мов) група  Словник синонімів Караванського
4. сім'я — див. родина  Словник синонімів Вусика
5. сім'я — I [с’імйа] с'імйа і с'імеин'і, ор. -йам і с'імеинеим (насіння) II [с'імйа] -йі, ор. -йейу, мн. с'імйі, с'імеий/ с'імей, д. с'імйам дв'і с'імйі (родина)  Орфоепічний словник української мови
6. сім'я — 1. родина, родинонька 2. насіння, сімено, (самця) ріження, див. сперматозоїд  Словник чужослів Павло Штепа
7. сім'я — СІМ'Я́, ї, ж. 1. Група людей, що складається з чоловіка, жінки, дітей та інших близьких родичів, які живуть разом; родина. – Ми були кріпаки.  Словник української мови у 20 томах
8. сім'я — (-і) ж. 1. маф. Основна ланка мафістської структури. Вищим досягненням олігархічної політичної системи стала "Єльцинська монархія" в Росії, де президент, а через нього — "сім'я", до якої входять найбільші російські олігархи...  Словник жарґонної лексики української мови
9. сім'я — I сім'`я-ї, ж. 1》 Група людей, що складається з чоловіка, жінки, дітей та інших близьких родичів, які живуть разом; родина. 2》 кого або з означ., перен. Група людей, народів, націй, згуртованих дружбою, спільною діяльністю, спільними інтересами; родина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
10. сім'я — Сімя́, -ї ж. = сем'я. В болоті не без чорта. — в сімї не без п'яниці. Ном. № 2448. --------------- Сі́м'я, -я с. Сѣмя. Чоловік сім'я сіє, а чорт плевели. Ном. № 3119. Болѣе употребительно въ знач.: конопляное сѣмя.  Словник української мови Грінченка