сітка

МЕРЕ́ЖА (пристрій з перехрещених ниток для ловлі риби, птахів тощо), СІТЬ, СІ́ТКА, НЕ́ВІД (великих розмірів); ВО́ЛОК (невелика з матнею); НЕ́РЕТ заст., КІМЛЯ́ діал. (для ловлі риби); ТКА́НКА діал. (густа, для ловлі дрібної риби); ХВА́ТКА (конусна, на обручі з держаком). Рибалки закинули невід і почали підтягувати його до берега.. Швидко пішла на берег з двох боків мокра мережа (В. Гжицький); Старі діди, поважні, сивобороді, походжали коло хат, то дещо тешучи, то плетучи сіті на звіра та на рибу (І. Франко); Закинули рибалки сітку (І. Нечуй-Левицький); Пливе в човні рибалка й тягне свій убогий волок (Л. Первомайський); Чорнявий чоловік старі нерети понапр(авляв) і почав в'язати новий (Марко Вовчок); Коли дід був молодий, він частенько виуджував своєю поганенькою тканкою у пана Безбородського карасів (С. Добровольський). — Пор. I. 1. па́стка.

МЕРЕ́ЖА (те, що своїми обрисами нагадує багато схрещених, переплетених ліній, ниток тощо), МЕРЕ́ЖИВО, СІ́ТКА, СІТЬ. Небо цвіло наді мною В синій мережі ялин (Т. Масенко); Крізь мереживо листя і цвіту глибоко голубіє небо, а по йому, як кораблі з білими вітрилами, пропливають одна за одною хмарини (В. Винниченко); Роки не поклали на його обличчя густої сітки зморщок (В. Козаченко); Люблю я й досі присмерки прозорі Квітневих вечорів і чорну сіть Вишневих, яблуневих верховіть (М. Зеров).

ПА́СТКА (місце, з якого немає виходу; хитрий маневр), ЗАПАДНЯ́, ТЕНЕ́ТА мн., ЛАБЕ́ТИ мн., СИЛЬЦЕ́ (СІЛЬЦЕ́), СІ́ЛО, КАПКА́Н, СІ́ТКА, СІТЬ. Потоцький якось довідався про розставлену йому козацьку пастку (Я. Качура); — Ой, чоловіче добрий, бережись сієї западні! (Г. Квітка-Основ'яненко); (Кай Летіцій:) Друже, ми не знаєм, які та секта наставля тенета на неофітів (Леся Українка); І врешті у такі лабети я попався, Що далі ні пливти, ні вирватись ніяк (М. Рильський); -Пам'ятайте, що нашого брата нелегко ловити: готуйте добрі сильця та западеньки, от що! Стара Каралаєва хитра й досвідчена птаха (І. Нечуй-Левицький); Попав в сіло (М. Номис); — Ой, хлопче, хлопче, — докірливо каже Роман, — не грайся з вогнем. І незчуєшся, як десь в капкан попадеш... (О. Гончар); Лейзор Рабиненко розпустив свої потаємні сітки на цілі губернії (І. Нечуй-Левицький); Тільки через півтора року удалось вирватися із тих сітей, які нам накинули слідчий і крамар-обвинуватель (С. Васильченко).

Значення в інших словниках

1. сітка — сі́тка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири сі́тки  Орфографічний словник української мови
2. сітка — Мережа, (велика) сіть, (на дичину) тенета, (на рибу) невід, волок, бредень, (інтриґ) плетиво, (тарифна) ЕК. скаля, сов. шкала, п-к СІТКУВАТИЙ, як сітка, на взір сітки, ок. решетуватий, кн. сітчастий, сов. сіткоподібний  Словник синонімів Караванського
3. сітка — [с’ітка] -ткие, д. і м. с'іц':і, мн. с'ітки, с'іток дв'і с'іткие  Орфоепічний словник української мови
4. сітка — -и, ж. 1》 Те саме, що сіть 1); мережа (у 1 знач.). || Невелика сіть. || перен. Складне переплетіння чого-небудь (інтриг, подій, чуток і т. ін.). 2》 Предмет різного призначення з перехресних ниток, мотузок, дроту та ін. Маскувальна сітка. 3》 чого, перен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. сітка — СІ́ТКА, и, ж. 1. Те саме, що сіть 1; мережа (у 1 знач.). Закинули рибалки сітку, одпливли вгору й почали бовтами полохать рибу (І. Нечуй-Левицький); Любив Кисачка рибалити і сіткою, і ятерями (Ю. Збанацький); // Невелика сіть.  Словник української мови у 20 томах
6. сітка — Погана сітка для риби не клітка. Приповідка рибака.  Приповідки або українсько-народня філософія
7. сітка — И, ж., комп. Інтернет. Ти будеш завтра у сітці? Я відправлю тобі пошту.  Словник сучасного українського сленгу
8. сітка — спліта́ти / сплести́ сі́ті (сі́тку) навколо кого і без додатка. Інтригуючи, намагатися скомпрометувати когось. Науковий подвиг Улугбека був не до смаку фанатично настроєним прихильникам ісламу, які сплітали сіті змов навколо великого вченого (З журналу).  Фразеологічний словник української мови
9. сітка — Сі́тка, -тки, -тці; сі́тки́, -то́к  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. сітка — СІ́ТКА, и, ж. 1. Те саме, що сіть 1; мережа (у 1 знач.). Закинули рибалки сітку, одпливли вгору й почали бовтами полохать рибу (Н.-Лев., І, 1956, 60); Любив Кисачка рибалити і сіткою, і ятерями (Збан., Переджнив’я, 1960, 143); // Невелика сіть.  Словник української мови в 11 томах
11. сітка — Сітка, -ки ж. Сѣтка вообще. Сѣть поменьше невода для ловли рыбы; также сѣть для ловли перепеловъ. Сим. 28. Заплутався, мов рибка в сітці. Котл. Ен. V. 5. — плавна. Особый родъ сѣти для ловли рыбы по фарватеру рѣки. Вас. 188. ум. сіточка.  Словник української мови Грінченка