тверезий
ДІЛОВИ́Й (про людину — добре обізнаний і досвідчений у певній галузі, цілеспрямований у роботі), ДІЛОВИ́ТИЙ, ОРГАНІЗО́ВАНИЙ, ТВЕРЕ́ЗИЙ розм.; ПРАКТИ́ЧНИЙ (який має життєвий досвід, добре розуміється на якихось справах). Їй сподобалось, що цей непокірний насмішник переродився, став серйозним, діловим (Ю. Збанацький); Коли ввійшла секретарка, він сидів рівно, спокійний і діловитий (Ю. Смолич); Хіба ж Тоня, його розумна, твереза, практична Тоня сіла б із ним в каючок, якби і її не штовхало.. жадання торкнутися чогось забороненого, звідати незвіданого? (О. Гончар).
РОЗСУ́ДЛИВИЙ (здатний обмірковувати, діяти правильно й розумно), РОЗВА́ЖЛИВИЙ, РОЗВА́ЖНИЙ, ПОМІРКО́ВАНИЙ, РАЦІОНАЛІСТИ́ЧНИЙ, ТВЕРЕ́ЗИЙ, РОЗМІРКО́ВАНИЙ розм., РОЗСУ́ДНИЙ діал. "Не така вона буває, як розмовляє зо мною. Вона завсіди спокійна, рівна, розсудлива, поміркована й помірна в розмові..." (І. Нечуй-Левицький); Він з природи розважливий, ні перед чим і ні перед ким не торопів (Ю. Мушкетик); Розважний, солідний, років за сорок, він мав у підлеглих і в начальства значний авторитет як знавець своєї справи та ще як людина суворо принципова (О. Гончар); Раціоналістична людина; Я добре знаю, що читачі тепер занадто тверезі, позитивні, аби слухати наївну казку (М. Рильський); — Не хвалячи себе, я скажу, що я й розміркований, і не боягузливий, і не розтратливий (І. Нечуй-Левицький).
Словник синонімів української мови