темнистий

ТЕМНУВА́ТИЙ (трохи темний), ТЬМЯ́НИЙ, ТЕМНИ́СТИЙ розм., ТЕМНА́ВИЙ розм. Темнуваті, аж чорні, кошлаті хмари запнули виднокруг суцільною масою (А. Хижняк); Неля настільки вже освоїлась з тьмяним освітленням в кімнаті, що починає розрізняти форму предметів (Ірина Вільде); В долинах — темниста синь (В. Бабляк); Камера.. була подовгаста, темнава (Ірина Вільде).

Значення в інших словниках

1. темнистий — темни́стий прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. темнистий — ТЕМНИ́СТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що темнува́тий. Сонце з-над лісу поливає теплим злотом зелені поля, вони починають палати жовто-зеленим вогнем. В долинах – темниста синь (В. Бабляк).  Словник української мови у 20 томах
3. темнистий — -а, -е, рідко. Те саме, що темнуватий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. темнистий — ТЕМНИ́СТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що темнува́тий. Сонце з-над лісу поливає теплим злотом зелені поля, вони починають палати жовто-зеленим вогнем. В долинах — темниста синь (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 60).  Словник української мови в 11 томах