температура

ЖАР (підвищений ступінь теплоти тіла при захворюванні), ТЕМПЕРАТУ́РА розм., ГАРЯ́ЧКА розм., ВОГО́НЬ підсил. розм., ПАЛ підсил. розм., ЖАРА́ діал. (Мальванов:) У вас, напевно, жар (І. Кочерга); Видно, в мене була температура (Л. Смілянський); Суддя притулив руку до чола дитини — гарячки не було (О. Маковей); Пекла і вогнем розливалася рана У лівім плечі (Л. Первомайський); Огненний пал трохи пройшов, Івась просив їстки і питки (Панас Мирний); Жара палила його нутро (Н. Кобринська).

Значення в інших словниках

1. температура — температу́ра іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. температура — ТЕМПЕРАТУ́РА, и, ж. 1. Ступінь нагріття чого-небудь; тепловий стан тіла, речовини. Нічого нового він [лікар] мені не сказав: ванни ті ж самі, температури тієї ж самої (Леся Українка); Коли прийшов час зварювання...  Словник української мови у 20 томах
3. температура — -и, ж. 1》 Ступінь нагріття чого-небудь; тепловий стан тіла, речовини. || Ступінь прогрівання повітря в приміщенні або надворі. || чого. Ступінь теплоти тіла, речовини, який зумовлює в них певний процес.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. температура — температу́ра (від лат. temperatura – потрібна міра, правильне співвідношення) ступінь нагрітості (тепловий стан) тіла або середовища.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. температура — Фізич. величина, яка окреслює здатність макроскопічної системи (тіла) до теплопередачі; після стикання двох тіл з різними т. система з більшою т. передає тепло системі з нижчою т. аж до вирівнювання т.;...  Універсальний словник-енциклопедія
6. температура — Температу́ра, -ри; -ту́ри, -ту́р  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. температура — ТЕМПЕРАТУ́РА, и, ж. 1. Ступінь нагріття чого-небудь; тепловий стан тіла, речовини. Нічого нового він [лікар] мені не сказав: ванни ті ж самі, температури тієї ж самої (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах