того
ТОМУ́ (внаслідок чого-небудь); ЧЕ́РЕЗ ТЕ, ТОГО́ розм., ЗАТИ́М розм., ТИМ розм. Непомітні оку і тому надзвичайно небезпечні мілини оточували їх (З. Тулуб); — Я боявся вогню не через те, що він міг вчинити шкоду хазяїнові, а через те, що тоді я втрачав надію повернутися коли-небудь на батьківщину. Вогонь на кораблі — завше небезпека (Ю. Яновський); А так, мов іноді, упившись, Дідусь сивесенький рида — Того, бачте, що сирота (Т. Шевченко); Тільки й чути, що корови, скільки є духу, ревуть, затим, що хазяйки не йдуть їх доїти (Г. Квітка-Основ'яненко); — Тим плачу, що тебе, князю, люблю! Тим плачу, що ти, князю, причарував мене очима (І. Нечуй-Левицький).
Словник синонімів української мови