торжник

ПОКУПЕ́ЦЬ (той, хто купує що-небудь), НАБУВА́Ч, СПОЖИВА́Ч, КУПУВА́ЛЬНИК розм., КУПЕ́ЦЬ розм., ТОРЖНИ́К заст. На хороший товар багато покупців (прислів'я); Прийшов купець з червоними очима, Щось на подвір'ї з батьком говорив, А потім витягнув капшук з грошима (Д. Павличко); Другий показував усім своє здоров'я ..За будь-якої пори року висовувався вранці крізь віконечко голий до пояса, ждав, щоб його забачили торжники, гоготів: "Ого-го-го!" (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. торжник — торжни́к іменник чоловічого роду, істота покупець рідко  Орфографічний словник української мови
2. торжник — ТОРЖНИ́К, а́, ч., рідко. Те саме, що покупе́ць.  Словник української мови у 20 томах
3. торжник — -а, ч., рідко. Те саме, що покупець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. торжник — ТОРЖНИ́К, а́, ч., рідко. Те саме, що покупе́ць.  Словник української мови в 11 томах