торохнеча

ТОРОХТІ́ННЯ, ТОРО́ХКАННЯ розм., ТОРОХКОТНЯ́ розм., ТОРОХНЕ́ЧА розм., ТОРО́ХНЯВА розм., ТОРОХКОТІ́ННЯ розм., ТАРА́ХКАННЯ розм., ТАРАХКОТНЯ́ розм., ТАРА́ХКІТ розм., ТАРАХКОТА́ННЯ (ТАРАХКОТІ́ННЯ) розм., ТРА́ХКАННЯ розм.; ТЕРКОТА́ННЯ (ТЕРКОТІ́ННЯ), ТУ́РКІТ розм., ТУРКОТА́ННЯ (ТУРКОТІ́ННЯ) розм. — Пор. гу́ркіт, 1. торохті́ти.

Значення в інших словниках

1. торохнеча — торохне́ча іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. торохнеча — ТОРОХНЕ́ЧА, і, ж., розм. Дія за знач. торо́хати та звуки, утворювані цією дією. Ну, та й не торохнеча у вас у городі, аж у голові гуде (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
3. торохнеча — -і, ж., розм. Дія за знач. торохати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. торохнеча — ТОРОХНЕ́ЧА, і, ж., розм. Дія за знач. торо́хати та звуки, утворювані цією дією. Ну, та й не торохнеча у вас у городі, аж у голові гуде (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
5. торохнеча — Торохнеча, -чі ж. Стукъ, грохоть, шумъ. О. 1862. IX. 65. Ну, та й не торохнеча у вас у городі, аж у голові гуде. Харьк.  Словник української мови Грінченка