труждатися
ПРАЦЮВА́ТИ (затрачаючи фізичну й розумову енергію, брати участь у створенні матеріальних і духовних цінностей), ПРАЦЮВА́ТИСЯ заст.; ТРУДИ́ТИСЯ, ШТУРМУВА́ТИ що, ТРУЖДА́ТИСЯ заст. (старанно, наполегливо); РОБИ́ТИ (перев. про фізичну працю); ПРІ́ТИ розм., ПОТІ́ТИ розм., МОЗО́ЛИТИСЯ розм., ГАРУВА́ТИ (ГЕРУВА́ТИ) (ГИРУВА́ТИ) заст., КРЯ́ЖИТИ діал., УВИХА́ТИСЯ (ВВИХА́ТИСЯ) діал. (важко, напружено, без відпочинку); ДБА́ТИ розм. (перев. заробляючи). Чесно трудиться Порфир. Ревно працює сам, не дає лінуватися і своєму підручному (О. Гончар); І молодий, що тільки перший рік учителює, вчитель і сторож Кирило Криворукий працюються з усієї сили (Б. Грінченко); — Доведеться їхати до Києва. Там штурмуватиму свою тему (П. Автомонов); Заверховодили пани Польські в Гетьманському, як у себе на царстві.. І все кругом мовчало, терпіло, слухало й робило (Панас Мирний); — Дивлюся, а серед них (бандитів) Мартин, синок нашого сільського дуки, а я в нього з самого дитинства у наймах прів (Ю. Збанацький); Се певно якась учителька, що мозолиться цілу днину з дітьми (О. Кобилянська); Гарував (Матвій) день повз день і запрацьовані гроші складав в дерев'яну скриньку під ліжком (Мирослав Ірчан); Коло худоби треба ходити і день і ніч, а ви будете доста мати на своїй голові, хоч би Сава й як ураз із вами увихався (О. Кобилянська); (Тірца:) А ти будуй нову для себе хату, не на могилу, на оселю дбай, щоб не була чужою в ріднім краю (Леся Українка).
Словник синонімів української мови