трухліти

ТРУХЛЯ́ВІТИ (робитися трухлим), ТРУ́ХНУТИ, ПОРОХНІ́ТИ, ПОРОХНЯ́ВІТИ (ПОРОХНА́ВІТИ), ТРУХЛІ́ТИ, ВИТРУХА́ТИ розм., СТРУПІШІ́ТИ діал. — Док.: струхля́віти, потрухля́віти, стру́хнути, потру́хнути, спорохні́ти, спорохня́віти, струхлі́ти, ви́трухнути. З усіх ознак було помітно, що стовпи пролежали не один рік. Найнижчий шар уже почав трухлявіти (С. Добровольський); Лісник неохоче відімкнув колодку, відчинив рипливі двері і переступив поріг, що вже почав порохнявіти (М. Стельмах); Прілий дух гнилих пнів, запах кладовища лісного йшов на них з пущі, де трухліли мертві смереки (М. Коцюбинський); Дерев'яна маса струпішіла і кришилася, мов пухка глина (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. трухліти — трухлі́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. трухліти — Трухлявіти, порохнявіти, гнити, перетлівати.  Словник синонімів Караванського
3. трухліти — [трухл’ітие] -л'ійеи  Орфоепічний словник української мови
4. трухліти — ТРУХЛІ́ТИ, і́є, недок., рідко. Те саме, що трухля́віти. Прілий дух гнилих пнів, запах кладовища лісного йшов на них з пущі, де трухліли мертві смереки (М. Коцюбинський).  Словник української мови у 20 томах
5. трухліти — -іє, недок., рідко. Те саме, що трухлявіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. трухліти — ТРУХЛІ́ТИ, íє, недок., рідко. Те саме, що трухля́віти. Прілий дух гнилих пнів, запах кладовища лісного йшов на них з пущі, де трухліли мертві смереки (Коцюб., II, 1955, 347).  Словник української мови в 11 томах