трясавиця
ПРОПА́СНИЦЯ (хворобливий стан, при якому людину кидає то в жар, то в холод), ГАРЯ́ЧКА, ЛИХОМА́НКА розм., ТРЯ́СЦЯ розм., ТРЯСУ́ЧКА розм. рідше, ВОГНЕВИ́ЦЯ заст., ТРЯСОВИ́ЦЯ (ТРЯСАВИ́ЦЯ) діал., ЗИ́МНИЦЯ діал., ХИ́НДЯ діал. З-під густих насуплених брів люто блимали невеличкі зеленкуваті очі, жовті зуби глухо клацали в пропасниці (О. Донченко); Чайченка тоді гарячка палила; без пам'яті сливе був він (Марко Вовчок); Кожний день тріпала його лихоманка (П. Козланюк); Занедужав я, розгорівся, якась трясця мене трясла (Ганна Барвінок); То я почав був трохи нагріватись, а то відразу мене така трясучка вхопила, що склянка об блюдце тілько — цок-цок-цок! (Панас Мирний); Здавалось, буцім панна пашить тим нездоровим палом, котрий буває при гарячці, яку звуть вогницею (О. Ільченко); Розжени тих сімнадцять сім пропасниць-трясовиць (П. Чубинський); — Чи ти промокла, чи простудилася? Чи тебе зимниця б'є, чи й зовсім хора? (І. Франко).
ТРЯСОВИНА́ (хистке, багнисте місце на колишній водоймі, поверхня якого поросла густою травою і мохом), ТРЯСОВИ́ННЯ, ТРЯСОВИ́ЦЯ (ТРЯСАВИ́ЦЯ) діал., ТРІ́СТЯ діал. Трясовина випростувалась слідом за ним з тихим пухканням (І. Багмут); Струхлявілий бур'ян всуміш з глиною западається під ногами, як трясовиння (Ірина Вільде); Всі ті страшні трясовиці, що блистіли лісом і полянами тут і там — треба було позасипувати, повичерпувати (О. Кобилянська); — Я хутко, миттю постараюсь В трістя його к чортам загнать (І. Котляревський). — Пор. 1. боло́то, драговина́.
Словник синонімів української мови