тряскало

ТРІ́СКАЧКА (знаряддя для утворення тріску, шуму), ТОРО́ХКАЛО розм., ТРЯ́СКАЛО розм., ТРА́СКАЛО діал.; ДЕРЕНЧА́ЛО розм. (іграшка). Особливу увагу приділяли хлопці тріскачкам, домагаючись, щоб вони торохтіли, як справжні кулемети (І. Багмут); Гирич запропонував, за його власним винаходом, імітувати торохкалом у порожній бочці кулемет (П. Панч); Почав я фабрикувати траскала та скрипучі опуди для відгонення горобців із пшениці, проса та конопель (І. Франко); Василько.. випросив газету для нового змія, якого він надумав тепер зробити з двома деренчалами (П. Панч).

Значення в інших словниках

1. тряскало — тря́скало іменник середнього роду тріскачка діал.  Орфографічний словник української мови
2. тряскало — ТРЯ́СКАЛО і діал. ТРА́СКАЛО, а, с., рідко. Те саме, що трі́скачка 1. Почав я фабрикувати траскала та скрипучі опуди для відгонення [відганяння] воробців із пшениці, проса та конопель (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
3. тряскало — і діал. траскало, -а, с., рідко. Те саме, що тріскачка 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. тряскало — ТРЯ́СКАЛО і діал. ТРА́СКАЛО, а, с., рідко. Те саме, що тріска́чка 1. Почав я фабрикувати траскала та скрипучі опуди для відгонення [відганяння] воробців із пшениці, проса та конопель (Фр., II, 1950, 344).  Словник української мови в 11 томах