туцкатися

БИ́ТИСЯ (про рогату худобу — робити удари рогами, лобом), БУ́ЦАТИСЯ розм., БУ́ЦАТИ без додатка, розм., БУ́ЦКАТИ без додатка, розм., ТУ́ЦКАТИСЯ рідко. — Док.: бу́цнутися, бу́цнути. Бичок наставляв круто лоб, хотів, видно, битись (Панас Мирний); Він (Бородавка) стоїть, схиливши голову наперед, як бик, готовий буцатися (З. Тулуб); Нагнув (Каринський) голову, мов бик, що збирається буцнути (Ю. Шовкопляс); Ходить, як овечка, а буцкає, як баран (Номис).

Значення в інших словниках

1. туцкатися — ту́цкатися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. туцкатися — ТУ́ЦКАТИСЯ, ається, недок. Стукатися, битися рогами. – Я лиш чую, – мовив Санчо, – Як блеють ягнята й вівці, Дзвонять дзвоники на шиях, Туцкаються барани (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
3. туцкатися — -ається, недок. Стукатися, битися рогами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. туцкатися — ТУ́ЦКАТИСЯ, ається, недок. Стукатися, битися рогами. — Я лиш чую, — мовив Санчо, — Як блеють ягнята й вівці, Дзвонять дзвоники на шиях, Туцкаються барани (Фр., XII, 1953, 168).  Словник української мови в 11 томах