убігати

ВБІГА́ТИ (УБІГА́ТИ) (біжучи, проникати в межі чого-небудь), ЗАБІГА́ТИ, ВЛІТА́ТИ розм. — Док.: вбі́гти (убі́гти), забі́гти, влеті́ти, вшеле́патися (ушеле́патися) фам. Уляна вбігає в кам'яницю (М. Стельмах); Знадвору доноситься крик і незабаром убігають у хату Явдоха й Галя (Панас Мирний); До хати забігли Гнатів хлопчик Тарас із моїм Олексою (І. Муратов); На грюкіт негайно ж влітають до кімнати обидві жінки (Ю. Яновський). — Пор. 1. захо́дити.

Значення в інших словниках

1. убігати — убіга́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. убігати — Бігти, побігти .вибігати, вибігти, повибігати, відбігати, відбігти, повідбігати, добігати, добігти, подобігати, надбігати, надбігти, понадбігати, обігати, обігти, пообігати, перебігати, перебігти, поперебігати, підбігати, підбігти, попідбігати...  Словник чужослів Павло Штепа
3. убігати — УБІГА́ТИ див. вбіга́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. убігати — див. вбігати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. убігати — УБІГА́ТИ див. вбіга́ти.  Словник української мови в 11 томах