увертіти

ВКРУ́ЧУВАТИ (УКРУ́ЧУВАТИ) (обертаючи, вставляти кудись, закріплювати в чомусь), ВВЕРТА́ТИ (УВЕРТА́ТИ), ВВІ́РЧУВАТИ (УВІ́РЧУВАТИ), ВГВИ́НЧУВАТИ (УГВИ́НЧУВАТИ). — Док.: вкрути́ти (укрути́ти), вверну́ти (уверну́ти), вверті́ти (уверті́ти), вгвинти́ти (угвинти́ти). Радист вкрутив лампочку у патрон, і вона знову яскраво спалахнула (з журналу); Потім (Тимофій) бере свідерок і однією рукою вміло ввірчує його в дерево (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. увертіти — уверті́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. увертіти — УВЕРТІ́ТИ див. вверті́ти.  Словник української мови у 20 томах
3. увертіти — увертітися див. ввертіти, ввертітися і т. д.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. увертіти — УВЕРТІ́ТИ, УВЕРТІ́ТИСЯ, див. вверті́ти, вверті́тися і т. д.  Словник української мови в 11 томах
5. увертіти — Увертіти, -ся см. увертати, -ся.  Словник української мови Грінченка