ув'язувати

ВПЛІТА́ТИ (УПЛІТА́ТИ) (плетучи, вкладати), ЗАПЛІТА́ТИ, ВВ'Я́ЗУВАТИ (УВ'Я́ЗУВАТИ). — Док.: вплести́ (уплести́), заплести́, вв'яза́ти (ув'яза́ти). Перестала (Мір'єм) вплітати в коси святі амулети (М. Коцюбинський); Якби пустили на музики, То я б кісники заплела (Т. Шевченко).

ОБВ'Я́ЗУВАТИ (обмотуючи мотузкою, стрічкою і т. ін. навколо чого-небудь, зав'язувати кінці), ПЕРЕВ'Я́ЗУВАТИ, ОПЕРІ́ЗУВАТИ (ОБПЕРІ́ЗУВАТИ), ПІДПЕРІ́ЗУВАТИ, УВ'ЯЗУВАТИ (ВВ'Я́ЗУВАТИ) (щільно); ПОВ'Я́ЗУВАТИ що, чим (одягаючи хустку, краватку і т. ін.). — Док.: обв'яза́ти, перев'яза́ти, опереза́ти (обпереза́ти), підпереза́ти, ув'яза́ти (вв'яза́ти), пов'яза́ти. Вася попросив Глобу.. обв'язати його за пояс тонким і міцним мотузком (В. Собко); Перед одною з сільських хат стояв чоловік і перев'язував околоти (Н. Кобринська); Нажате мною він оперізує перевеслом (М. Стельмах); Околицю свого кашкета він підперезав червоною стьожечкою (І. Микитенко); Ув'язав Тригубенко валізку шворкою (А. Головко); Загнибіда.. пов'язав шию шовковим платком (Панас Мирний); Пов'язати галстук. — Пор. підпері́зувати, 1. обкру́чувати.

Значення в інших словниках

1. ув'язувати — ув'я́зувати 1 дієслово недоконаного виду зв'язуючи, вплітати у щось ув'я́зувати 2 дієслово недоконаного виду щільно обв'язувати; прив'язувати, прикріпляти до чогось  Орфографічний словник української мови
2. ув'язувати — (А з Б) в'язати, (речі) зав'язувати, обв'язувати, б. з. об'язувати; (шнурком) ушнуровувати, шнурувати; (до чого) прив'язувати; п! УПАКОВУВАТИ.  Словник синонімів Караванського
3. ув'язувати — УВ'Я́ЗУВАТИ¹ див. вв'я́зувати¹. УВ'Я́ЗУВАТИ² (ВВ'Я́ЗУВАТИ), ую, уєш, недок., УВ'ЯЗА́ТИ (ВВ'ЯЗА́ТИ), ув'яжу́, ув'я́жеш, док. 1. кого, що. Щільно обв'язувати що-небудь або кого-небудь, стягуючи мотузками і т. ін., прив'язувати до чого-небудь.  Словник української мови у 20 томах
4. ув'язувати — I див. вв'язувати I. II (вв'язувати), -ую, -уєш, недок., ув'язати (вв'язати), ув'яжу, ув'яжеш, док., перех. 1》 Щільно обв'язувати що-небудь або кого-небудь, стягуючи мотузками і т. ін., прив'язувати до чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. ув'язувати — Ув'язувати, -зую, -єш сов. в. ув'язати, -жу, -жеш, гл. 1) Завязывать, завязать во что. Син вив'язав звідтіля (з торби) невістку, а ув'язав сучку. Рудч. Ск. І. 16. 2) Увязывать, увязать, привязывать, привязать. Що в тебе на возі? — Колодочка.  Словник української мови Грінченка