укопувати

ЗАКО́ПУВАТИ кого, що в що, в чому і без додатка (зробивши заглиблення і поклавши в нього кого-, що-небудь, закидати зверху чимось сипким), ЗАРИВА́ТИ, ЗАГРІБА́ТИ, ВКО́ПУВАТИ (УКО́ПУВАТИ), ВРИВА́ТИ (УРИВА́ТИ), ВГРІБА́ТИ (УГРІБА́ТИ), ЗАГРОМА́ДЖУВАТИ кого, що в чому, рідко. — Док.: закопа́ти, зари́ти, загребти́, вкопа́ти (укопа́ти), ври́ти (ури́ти), вгребти́ (угребти́), загрома́дити. Люди кинулись ховати своє добро: закопували в землю намисто, полотна, рушники, ховали в ожередах свитки та кожухи (І. Нечуй-Левицький); Побігло (хлоп'я) до кутка, прорило в долівці ямку, положило гроші і, заривши, знову сіло коло бочки (Панас Мирний); — Буває і так: якесь стерво копає, копає комусь яму, аж з шкури вилазить, а в цій же ямі і загрібають його шкуру (М. Стельмах); Партизани під командуванням Тура вкопали під рейки три авіабомби (М. Стельмах); — Тепер троянці в западні. Живцем в землі їх загромадим, Разком на той світ одпровадим (І. Котляревський).

ЗАКО́ПУВАТИ (закріплювати одним кінцем у викопаному заглибленні), ВКО́ПУВАТИ (УКО́ПУВАТИ). — Док.: закопа́ти, вкопа́ти (укопа́ти). Семко та Горіх завчасно натесали стовпів і закопували їх на нових межах (С. Чорнобривець); На майдані перед замком вкопували риштовання задля огневих штук (О. Стороженко); Після війни на попелищі артільного двору вкопували удвох першого стовпа (Ю. Мушкетик).

Значення в інших словниках

1. укопувати — уко́пувати 1 дієслово недоконаного виду викопувати, виривати рідко уко́пувати 2 дієслово недоконаного виду вміщувати, закріпляти в заглибині  Орфографічний словник української мови
2. укопувати — УКО́ПУВАТИ¹ (ВКО́ПУВАТИ), ую, уєш, недок., рідко, УКОПА́ТИ (ВКОПА́ТИ), а́ю, а́єш, док., що, розм. Викопати, вирити з землі що-небудь, накопати чогось. Вкопай бараболі на борщ (Сл. Б. Грінченка); – Ходімо хоч глини вкопаємо (П.  Словник української мови у 20 томах
3. укопувати — I (вкопувати), -ую, -уєш, недок., рідко, укопати (вкопати), -аю, -аєш, док., перех., розм. Викопати, вирити з землі що-небудь, накопати чогось. || Викопати, вирити в землі (яму, криницю і т. ін.). II див. вкопувати 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. укопувати — УКО́ПУВАТИ¹ (ВКО́ПУВАТИ), ую, уєш, недок., рідко, УКОПА́ТИ (ВКОПА́ТИ), а́ю, а́єш, док., перех., розм. Викопати, вирити з землі що-небудь, накопати чогось. Вкопай бараболі на борщ (Сл. Гр.  Словник української мови в 11 томах
5. укопувати — Укопувати, -пую, -єш сов. в. укопати, -паю, -єш, гл. 1) Вкапывать, вкопать. Вкопали на майдані два стовпи. Поховали у леваді і хрестика над ним не вкопали. Шевч. 508. Став, як укопаний. Ном. № 13905. 2) Только сов. в. Вырыть. Вкопай бараболі на борщ.  Словник української мови Грінченка