улаштувати
ВСЕЛЯ́ТИ (УСЕЛЯ́ТИ) (поміщати на проживання в квартиру, будинок), ВЛАШТО́ВУВАТИ (УЛАШТО́ВУВАТИ), РОЗКВАРТИРО́ВУВАТИ, ПОСЕЛЯ́ТИ. — Док.: всели́ти (усели́ти), влаштува́ти (улаштува́ти), розквартирува́ти, посели́ти. — Бачив, який будинок на Мирській вулиці відчубучили? Скоро вселятимуть (А. Хижняк); — Ми й так.. усюди розквартировуємо. Де ліпше хата — повно постояльців (В. Логвиненко); Карпо зайшов у світличку, де поселили гостя (М. Чабанівський).
НАЛА́ГОДЖУВАТИ (створювати умови для нормальної діяльності, функціонування чого-небудь), НАЛА́ДЖУВАТИ, ОРГАНІЗО́ВУВАТИ (забезпечувати чітку діяльність, чітке функціонування чого-небудь); НОРМАЛІЗУВА́ТИ (доводити до певної норми, виправляючи становище); ПОПРАВЛЯ́ТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ розм. (про життя, умови тощо — змінювати на краще або повертати до попереднього становища); УЛАШТО́ВУВАТИ (ВЛАШТО́ВУВАТИ), УПОРЯДКО́ВУВАТИ (ВПОРЯДКО́ВУВАТИ) (про життя, умови тощо — робити прийнятним, приводячи в певний порядок). — Док.: нала́годити, нала́дити, організува́ти, нормалізува́ти, попра́вити, напра́вити, улаштува́ти (влаштува́ти), упоря́дкувати (впорядкува́ти). Ми робимо своє діло. Налагоджуємо культурний зв'язок свідомості мільйонів трудівників (В. Еллан); Відомості йому (Богданові Хмельницькому) майже щодня приносив Лаврін Капуста, який наладив розвідку (П. Панч); Правильно організувати робочий день; Організувати свій побут; Нормалізувати робочий процес; Усе мов запобігає (Гриць) людської ласки, щоб господарство, бачте, поправити (Ганна Барвінок); Сидів він і почував, що його діло прогорає, а як його направити — він не міг добрати способу (С. Васильченко); Думка влаштувати якось своє життя поза Безбородьком і Катериною від якогось часу досить дошкуляла Олі (Ірина Вільде); Зробіть мені ласку, найміть мені хату десь близько од Вашої і упорядкуйте справу з обідом (М. Коцюбинський). — Пор. ула́годити.
ОБЛАДНА́ТИ (ладнаючи, споруджуючи що-небудь, пристосувати для певної мети), ОПОРЯДИ́ТИ, УЛАШТУВА́ТИ (ВЛАШТУВА́ТИ), УСТАТКУВА́ТИ, ОБЛАГОДИТИ розм., ОПОРЯДКУВА́ТИ рідше. — Недок.: обла́днувати, опоря́джувати, опоряджа́ти, улашто́вувати (влашто́вувати), устатко́вувати, обла́годжувати, опорядко́вувати. (Ніна:) Будівельники нам майстерні мають обладнувати (Л. Дмитерко); Опоряджаючи робочі приміщення, слід брати до уваги здатність кольору викликати втому зорового аналізатора (з журналу); Щоб почувала (невістка) себе вільніше, вони опорядили їй з комори хатину, прорубавши в ній вікно (В. Кучер); Я влаштував майстерню у себе на квартирі і в ній працював три роки (О. Довженко); Історія почалася 20 вересня 1931 року, коли бригада Яремчука дала слово устаткувати кисневу станцію і висунула зустрічний план (М. Трублаїні); Якби сам Яким Макуха увесь порядок у своєму господарстві давав, то швидко у нього.. і в кімнаті, що для проїжджаючих облагодив, горобці цвірінькали (Г. Квітка-Основ'яненко); Ми й тут лісову хатку опорядкували собі гарненько (Марко Вовчок). — Пор. осна́щувати.
ОРГАНІЗО́ВУВАТИ (проводити певні заходи громадського значення, забезпечувати здійснення чого-небудь); УЛАШТО́ВУВАТИ (ВЛАШТО́ВУВАТИ), ПІДГОТОВЛЯ́ТИ, ГОТУВА́ТИ, УПОРЯДЖА́ТИ (ВПОРЯДЖА́ТИ) рідше, ЗАРЯ́ДЖУВАТИ діал., НАРЯДЖА́ТИ діал. — Док.: організува́ти, зорганізува́ти, улаштува́ти (влаштува́ти), підгото́вити, пригото́вити (приготува́ти), упоряди́ти (впоряди́ти), заряди́ти, наряди́ти, поста́вити (зі сл. справа, робота тощо), постанови́ти. — Будемо творити літературу, організовувати інтелігенцію (М. Коцюбинський); Влаштовувати концерти; Підготувати художню виставку; Уся Вітчизна готувала цей наступ (І. Ле й О. Левада); Другий рік уже, як міська інтелігенція лагодиться впорядити спектакль (С. Васильченко); Вона була би дуже радо зарядила сходини зі Славком зараз тоді, як поздоровіла, та тільки перебила її у цім її тітка (Лесь Мартович); Ніби серед будня несподівано (хлопці й дівчата) свято собі нарядили (С. Васильченко); Він знає, як діло поставити треба (І. Цюпа); От я постановив свій хор так, що всі люди на селі хвалять (І. Нечуй-Левицький).
УЛАШТУВА́ТИ (ВЛАШТУВА́ТИ) (забезпечити тимчасовим житлом на ніч чи на якийсь час), ПОСЕЛИ́ТИ, ПРИМІСТИ́ТИ. — Недок.: улашто́вувати (влашто́вувати), поселя́ти, приміща́ти (примі́щувати). З волості Діденко пішов до Гмирі, щоб на кілька днів улаштувати Ївгу Семенівну на квартиру (А. Головко); Карпо зайшов у світличку, де поселили гостя (М. Чабанівський); У одних просив я хліба, у других гроша, у третіх переночуватися: "Хоть у кутику десь, кажу, примістіть мене, бідного чоловіка" (Марко Черемшина).
УЛАШТУВА́ТИ (ВЛАШТУВА́ТИ) (помістити когось де-небудь на якомусь місці перев. зручно, вигідно), УМОСТИ́ТИ (ВМОСТИ́ТИ) розм., ПРИМОСТИ́ТИ розм., ПРИМІСТИ́ТИ розм. — Недок.: улашто́вувати (влашто́вувати), умо́щувати (вмо́щувати), примо́щувати, приміща́ти (примі́щувати). Командуючого.. влаштували так, що він міг напівсидіти, і йому було видно, що робиться навколо (Григорій Тютюнник); Дмитро умостив біля себе хлопчика і під його співуче жеботіння заснув чутким партизанським сном (М. Стельмах); — Примости мене коло озерця, аби я міг воду дістати, а сама йди, розглянь, — згоджувався Остап (М. Коцюбинський); — На возі Аниця за погонича сіла спереду, а Йвана примістила ззаду (Лесь Мартович).
УЛАШТУВА́ТИ (ВЛАШТУВА́ТИ) (допомогти стати на роботу, вступити до навчального закладу і т. ін.), ПРИСТРО́ЇТИ розм., ПРИЛАШТУВА́ТИ розм., ПРИМІСТИ́ТИ розм., ПРОСУ́НУТИ розм., ПРИДІЛИ́ТИ розм.; ПІДСУ́НУТИ розм. (з певною прихованою метою). — Недок.: улашто́вувати (влашто́вувати), пристро́ювати, прилашто́вувати, приміщати (примі́щувати), просува́ти, приділя́ти, підсува́ти (підсо́вувати). — Їхній завод евакуюється.. Я пообіцяв улаштувати тебе на машину (Ю. Збанацький); Обличчя матінки говорило: "Ляжу трупом, але доньку влаштую (в університет)" (Григорій Тютюнник); — Я її й до професора в Києві водила, хотіла артисткою зробить, і в сільраду секретарем пристроїла (В. Кучер); Тепер, коли прилаштували його нарешті в той правопорушницький інтернат, мати місця собі не знаходить (О. Гончар); Ремесло, до котрого їх думав примістити кагал — шевство, — зовсім не сподобалось їм (І. Франко); (Христя:) А де ж наша Сохвія? Чи ти приділив її куди? (М. Кропивницький); Були вже навіть спроби.. підсунути німцям у поліцію.. когось з своїх (В. Козаченко).
Словник синонімів української мови