умовний
УМО́ВНИЙ (встановлений за домовленістю між ким-небудь, зрозумілий тільки тим, хто домовився), УМО́ВЛЕНИЙ. Спочатку ми викликали умовним стуком Ромку (Л. Смілянський); Підпис "Маруся" був умовним (Ф. Бурлака); Увечері вони зустрілися на умовленому місці (Григорій Тютюнник); Тишина навколо. Часом крик її перетина — Пароль умовлений чи голос вартового (М. Рильський).
Словник синонімів української мови