упакувати

ПАКУВА́ТИ (укладати, ув'язувати що-небудь у пакунок, якесь вмістище для перевезення, перенесення, зберігання), ВПАКО́ВУВАТИ (УПАКО́ВУВАТИ), СПАКО́ВУВАТИ, ТЮКУВА́ТИ (в тюки). — Док.: впакува́ти (упакува́ти), спакува́ти. Хлопці.. пакували свої пожитки (О. Гончар); — Упаковуй краще своє добро та виїзди (Л. Яновська); Спакував я свої речі і тільки чекаю, щоб жінка з дитиною вийшли з хати (Ірина Вільде); Тюкувати тютюн.

Значення в інших словниках

1. упакувати — упакува́ти 1 дієслово доконаного виду зв'язати в пакунок упакува́ти 2 дієслово доконаного виду спакувати; засадити  Орфографічний словник української мови
2. упакувати — УПАКУВА́ТИ див. упако́вувати.  Словник української мови у 20 томах
3. упакувати — I див. упаковувати I. II див. впаковувати I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. упакувати — УПАКУВА́ТИ¹ див. упако́вувати¹. УПАКУВА́ТИ² див. впако́вувати¹.  Словник української мови в 11 томах
5. упакувати — Упаковувати, -вую, -єш сов. в. упакувати, -кую, -єш, гл. Упаковывать, упаковать. Впаковую свої книжки й папери. К. Дз. 132.  Словник української мови Грінченка