упереміж

ВПЕРЕ́МІЖ (УПЕРЕ́МІЖ) (чергуючи, чергуючись з чимсь, кимсь іншим; перемішуючи, перемішуючись), ВПЕРЕ́МІШ (УПЕРЕ́МІШ), ВСУ́МІШ (УСУ́МІШ), ВПЕРЕ́МІЖКУ (УПЕРЕ́МІЖКУ) розм., МІ́ШМА розм. Засипали туди (в домниці) впереміж з вугіллям руду (С. Скляренко); Рядами столи, на них годинники. Робітники й робітниці всуміш (Мирослав Ірчан); Обігнав поїзд товарний — вагони вперемішку з цистернами та платформами (А. Головко); Тут перекочувався гомін уперемішку зі сміхом (Ю. Мушкетик); Вони роздягались, складали все мішма — одежу й зброю — на лаву і бралися до їжі (А. Хорунжий). — Пор. навперемі́нно.

Значення в інших словниках

1. упереміж — упере́між прислівник чергуючись незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. упереміж — УПЕРЕ́МІЖ див. впере́між.  Словник української мови у 20 томах
3. упереміж — упереміжку, уперехрест див. впереміж, упереміжку і т. д.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. упереміж — Упере́між, упере́міжку (чергуючись), присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. упереміж — Упереміж нар. = уперемішку. Упереміж говорити. Говорить несогласно, путать. Уже пішли в переміж говорити. Н. Вол. у.  Словник української мови Грінченка