Словник синонімів української мови

употужнити

ЗМІ́ЦНЮВАТИ (робити міцнішим, стійкішим, сильнішим), УКРІ́ПЛЮВАТИ, УКРІПЛЯ́ТИ, УТВЕ́РДЖУВАТИ, ПОСИ́ЛЮВАТИ, СКРІ́ПЛЮВАТИ, СКРІПЛЯ́ТИ, УПОТУ́ЖНЮВАТИ (ВПОТУ́ЖНЮВАТИ) рідко, МІЦНИ́ТИ рідко; ЗАКРІ́ПЛЮВАТИ, ЗАКРІПЛЯ́ТИ (роблячи тривалим, постійно діючим); ПІДКРІ́ПЛЮВАТИ, ПІДКРІПЛЯ́ТИ (збільшуючи силу, міць і т. ін.). — Док.: зміцни́ти, укріпи́ти, утверди́ти, поси́лити, скріпи́ти, употу́жнити (впоту́жнити), закріпи́ти, підкріпи́ти. Кожна бойова операція зміцнювала і збільшувала партизанські загони (М. Шеремет); Німецьке командування особливо укріплювало оборону Лозової (І. Ле); (Анна:) Ви ще не знаєте, що значить влада, що значить мати не одну правицю, а тисячі озброєних до бою, що можуть і скріпляти й руйнувати всесвітні трони (Леся Українка); Я теж цілину піднімаю у полі, Впотужнює силу кохання моє (М. Нагнибіда); Вони згадали, як гнів загиблих товаришів міцнив їх відвагу (О. Довженко); Закріпляймо ж ми свободу! Бережімо Батьківщину! (П. Тичина).

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. употужнити — употу́жнити дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. употужнити — УПОТУ́ЖНИТИ див. употу́жнювати.  Словник української мови у 20 томах
  3. употужнити — див. употужнювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. употужнити — УПОТУ́ЖНИТИ див. употу́жнювати.  Словник української мови в 11 томах
  5. употужнити — Употужнити, -ню, -ниш гл. Сдѣлать сильнымъ, могущественнымъ. Твій рід навіки употужню. К. Псал. 204. Употужнив мої ноги і на камені поставив. К. Псал. 97.  Словник української мови Грінченка