упредметнювати

УРЕЧЕ́ВЛЮВАТИ (втілювати у чомусь матеріальному), МАТЕРІАЛІЗУВА́ТИ, УПРЕДМЕ́ТНЮВАТИ, ВТІ́ЛЮВАТИ (УТІ́ЛЮВАТИ), ПЕРЕТВО́РЮВАТИ. — Док.: уречеви́ти, матеріалізува́ти, упредме́тнити, вті́лити (уті́лити), перетворити. Не досить займатися вихвалянням, а треба знати справу, матеріалізувати знання в справжньому конкретному і реальному ділі (О. Довженко).

Значення в інших словниках

1. упредметнювати — упредме́тнювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. упредметнювати — УПРЕДМЕ́ТНЮВАТИ, юю, юєш, недок., УПРЕДМЕ́ТНИТИ, ню, ниш, док., що. Те саме, що урече́влювати.  Словник української мови у 20 томах
3. упредметнювати — -юю, -юєш, недок., упредметнити, -ню, -ниш, док., перех. Те саме, що уречевлювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. упредметнювати — УПРЕДМЕ́ТНЮВАТИ, юю, юєш, недок., УПРЕДМЕ́ТНИТИ, ню, ниш, док., перех. Те саме, що урече́влювати.  Словник української мови в 11 томах