уприпуст

ДОСХОЧУ́ (до повного задоволення), ВВО́ЛЮ (УВО́ЛЮ), ДОНЕ́СХОЧУ розм., ДОНЕ́ХОЧУ розм., ДОСИ́ТА розм., ВПРИ́ПУСТ (УПРИ́ПУСТ) розм., ПОДОСТА́ТКОМ діал. Коло неї хлопці, як хміль коло тичини, в'ються... хочеться їй з ними погуляти, уволю нареготатися, досхочу подуріти (Панас Мирний); В літню куряву та спеку вволю не нагуляєшся, не набігаєшся (С. Васильченко); — Напоїть сьогодні верблюдів донесхочу (З. Тулуб); І ну щипать лиця. Нащипала (Мася) донехочу і сіла (А. Свидницький); — Ну і що ж, — запитав Стефко, насміявшися досита, — розсудила Войцехова вашу суперечку? (І. Франко); Коні їдять овес уприпуст (Словник Б. Грінченка); Темна чорнявка.. пашіла здоров'ям. Свіже повітря й подостатком харчу служило їй (Лесь Мартович).

Значення в інших словниках

1. уприпуст — упри́пуст прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. уприпуст — <�ВПРИПУСТ >пр, досхочу, уволю, жм. скільки влізе, кн. без обмеження.  Словник синонімів Караванського
3. уприпуст — УПРИ́ПУСТ див. впри́пуст.  Словник української мови у 20 томах
4. уприпуст — (вприпуст), присл., діал. Досхочу (про їжу тварин).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. уприпуст — Упри́пуст, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. уприпуст — Уприпуст нар. О ѣдѣ животныхъ: сколько угодно, вволю, прямо изъ стога или другого хранилища пищи. Мнж. 177. Коні їдять овес уприпуст. Їдять корови вприпуст сіно. Алв. 70.  Словник української мови Грінченка