урихтовувати

УПОРЯДКУВА́ТИ (ВПОРЯДКУВАТИ) (зробити належний порядок, довести до ладу що-небудь), ОПОРЯДИ́ТИ, УЛА́ГОДИТИ (ВЛА́ГОДИТИ), ДА́ТИ ЛАД, ОПРА́ВИТИ, УРИХТУВА́ТИ (ВРИХТУВА́ТИ) діал. — Недок.: упорядко́вувати (впорядко́вувати), опоряджа́ти, опоря́джувати, ула́годжувати (вла́годжувати), дава́ти лад, оправля́ти, урихто́вувати (врихто́вувати). Надто втомлений був, щоб упорядкувати своє нове житло (Ю. Шовкопляс); Опоряджають на зиму овечатник.. жінки (О. Гончар); — Дістаньте шкатулку.., знайдіть бінокль, улагодьте несесер (Леся Українка); Добрі господарі, дбаючи про забезпечення кормів, старанно оправляють та оборюють всі скирти (з журналу); Не прийшлось до пуття врихтувати життя, Як бажалося вільному серцю (Дніпрова Чайка).

Значення в інших словниках

1. урихтовувати — урихто́вувати дієслово недоконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. урихтовувати — УРИХТО́ВУВАТИ (ВРИХТО́ВУВАТИ), ую, уєш, недок., УРИХТУВА́ТИ (ВРИХТУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док., що, діал. Улаштовувати, упорядковувати. Не прийшлось до пуття Врихтувати життя, Як бажалося вільному серцю (Дніпрова Чайка).  Словник української мови у 20 томах
3. урихтовувати — (врихтовувати), -ую, -уєш, недок., урихтувати (врихтувати), -ую, -уєш, док., перех., діал. Улаштовувати, упорядковувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. урихтовувати — УРИХТО́ВУВАТИ (ВРИХТО́ВУВАТИ), ую, уєш, недок., УРИХТУВА́ТИ (ВРИХТУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док., перех., діал. Улаштовувати, упорядковувати. Не прийшлось до пуття Врихтувати життя, Як бажалося вільному серцю (Дн. Чайка, Тв., 1960, 281).  Словник української мови в 11 томах