урозбрід
ВРО́ЗСИП (УРО́ЗСИП) (у різні боки окремо один від одного), ВРО́ЗЛІТ (УРО́ЗЛІТ), ВРО́ЗТІЧ (УРО́ЗТІЧ), ВРО́ЗБРІД (УРО́ЗБРІД). Ледвечко вилупились (каченята).. — а вже урозсип зараз в очеретяний плав приснуть та поти їх і бачив (Марко Вовчок); Професора побачили і кинулися врозліт, як курчата від шуляка (А. Свидницький); Всі ми урозтіч, смертельно-бліді, а вони (змії) на палкого Лаокоонта ідуть (М. Зеров); Парубки кинулись врозтіч і подряпались на тини, неначе коти (І. Нечуй-Левицький).
Словник синонімів української мови