ускіпливий

ПРИСКІ́ПЛИВИЙ (який любить прискіпуватися, постійно прискіпується до когось, чогось), ДОСКІ́ПЛИВИЙ, ПРИЧЕ́ПЛИВИЙ (ПРИЧІ́ПЛИВИЙ), ПРИВ'Я́ЗЛИВИЙ розм., УСКІ́ПЛИВИЙ розм. рідше. Був (хлопець) стриманий, завжди чемний.. Одразу сподобався він навіть і дуже прискіпливій, з тонким нюхом на людей тьоті Правді (В. Козаченко); Арсенальці зароблених грошей ще не одержували, — от що непокоїло зараз доскіпливого Максима (Ю. Смолич); (Несміян:) Хіба давно один зовсім юний педагог — причепливий і суворий — ліпив нам з Назаром двійочки? (Л. Дмитерко); Такого, як мій колега, витримає не кожен: злоязикий, причіпливий, все йому щось муляє (О. Гончар); Балакучий став (батько), до всього прив'язливий. Скрізь придивляється, гарикає на всіх (В. Кучер).

Значення в інших словниках

1. ускіпливий — ускі́пливий прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. ускіпливий — УСКІ́ПЛИВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що прискі́пливий. [Антоніо:] Се ж критика, а критика звичайно ускіплива, часами то й надміру... (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах
3. ускіпливий — -а, -е, рідко. Те саме, що прискіпливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ускіпливий — УСКІ́ПЛИВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що прискі́пливий. [Антоніо:] Се ж критика, а критика звичайно ускіплива, часами то й надміру… (Л. Укр., III, 1952, 118).  Словник української мови в 11 томах