усохнути

СО́ХНУТИ (СХНУ́ТИ рідше) (про рослини — ставати сухим, гинути), ЗАСИХА́ТИ, УСИХА́ТИ (ВСИХА́ТИ), ПОСИХА́ТИ, ЗСИХА́ТИ, ВІДМИРА́ТИ, ВІДСИХА́ТИ (про окрему частину рослини — гілку, пагін тощо); ЧА́ХНУТИ (повільно); ПЕРЕСИХА́ТИ (ставати дуже сухим); ГОРІ́ТИ, ВИГОРЯ́ТИ (ВИГОРА́ТИ) (від спеки). — Док.: засо́хнути, засо́хти, засхнути діал. усо́хнути (всо́хнути), усо́хти (всо́хти), усхну́ти (всхну́ти) діал. посо́хнути (посохти) (посхну́ти), зсо́хнути (зсо́хти), відме́рти, відсо́хнути, зача́хнути, пересо́хнути, згорі́ти, ви́горіти, погорі́ти (про все або в багатьох місцях). Яблунька не цвіла, а сохла на бідному кам'яному ґрунті (С. Чорнобривець); На грядках маки червоні Схнуть і хиляться від спеки (Я. Щоголів); В яру криниця завалилась, Верба усохла, повалилась (Т. Шевченко); Зверху сосна усихає (пісня); В діда Данила всі дерева всохли (Ю. Мокрієв); Затоптаний, збитий копитом, полин пересох і зачах (Я. Шпорта); Трава геть вигоріла на сонці.

Значення в інших словниках

1. усохнути — усо́хнути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. усохнути — УСО́ХНУТИ див. усиха́ти.  Словник української мови у 20 томах
3. усохнути — Ну, -неш, док. Замовкнути. Усохни, тринділо!  Словник сучасного українського сленгу
4. усохнути — (-ну, -неш) док.; крим., мол. Замовкнути. — <...> Ти чудовий хлоп, я тебе пригощаю. Усохни! За свої беру... (О. Яровий, Чекання несподіванки). БСРЖ, 615; ЯБМ, 2, 454.  Словник жарґонної лексики української мови
5. усохнути — див. усихати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. усохнути — Усо́хнути, -хну, -хнеш, -хнуть; усо́х, усо́хла, усо́хли  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. усохнути — УСО́ХНУТИ див. усиха́ти.  Словник української мови в 11 томах