ушпилити

УКОЛО́ТИ (ВКОЛО́ТИ) (застромити що-небудь гостре, завдавши болю), ШПИГНУ́ТИ, ШПИГОНУ́ТИ підсил., УШПИГНУ́ТИ (ВШПИГНУ́ТИ), ШТРИКНУ́ТИ, ШТРИКОНУ́ТИ підсил., УШТРИКНУ́ТИ (ВШТРИКНУ́ТИ) розм., УШПИЛИ́ТИ (ВШПИЛИ́ТИ) діал. — Недок.: коло́ти, уко́лювати (вко́лювати), шпига́ти, штрика́ти. Що Остап уколов ззаду полковникового коня своїм клинком, цього ніхто з козаків не помітив (П. Панч); (Урбан:) Я бачив сам, як він лежав холодний, наче мертвий. Шпигнули голкою і то не чув (Леся Українка); Неначе хто шилом вштрикнув Масла, він аж очі вирячив, подавшись вбік (А. Хижняк).

Значення в інших словниках

1. ушпилити — ушпи́лити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. ушпилити — УШПИЛИ́ТИ (ВШПИЛИ́ТИ), лю́, ли́ш, док., кого, що, чим і без дод., діал. Уколоти. Так-то нас судив Бурмило! Гірко се мене вшпилило! (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
3. ушпилити — (вшпилити), -лю, -лиш, док., перех., чим і без додатка, діал. Уколоти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ушпилити — УШПИЛИ́ТИ (ВШПИЛИ́ТИ), лю́, ли́ш, док., перех., чим і без додатка, діал. Уколоти. Так-то нас судив Бурмило! Гірко се мене вшпилило! (Фр., XII, 1953, 33).  Словник української мови в 11 томах