ущерть
ВЩЕРТЬ (УЩЕ́РТЬ) (до самого верху), ПО ВІ́НЦЯ, ПО́ВНО, ВКРАЙ (УКРА́Й), ДО КРА́Ю. Ми зупинилися перед безтаркою, наповненою вщерть помідорами (М. Чабанівський); (Олена:) Наливайте, Йосип Степанович, і мені та повніш, ущерть! (М. Кропивницький); Буде і для Романа стояти на столі повна по вінця чарка (О. Гончар); Я до ясел, а там вівса повно (Григорій Тютюнник); І день встає в своїй красі, налитий сяйва вкрай (В. Сосюра).
ПО́ВНІСТЮ (у повному обсязі, об'ємі, складі), СПОВНА, ПОВНОТО́Ю рідше, ЦІЛКО́М, УЩЕ́РТЬ (ВЩЕРТЬ). Ця молодь, хіба вона може повністю уявити всю складність, всю жорстоку реальність того життя, коли за одне необачне слово людину кидали до в'язниці (О. Гончар); Кожен платить на війні сповна (А. Малишко); Що гетьман знущається, мстить їй — це вона повнотою відчула (І. Ле); Дубок похитувався серед гавані на якорі. Він був цілком безлюдний (Ю. Яновський); Там були високі, чорні дерева, а між ними синіло небо, як глибокі блакитні озера, ущерть повні води (М. Коцюбинський).
Словник синонімів української мови