факля

СМОЛОСКИ́П (переносний світильник — палиця з намотаним на кінці просмоленим клоччям, що горить), ФА́КЕЛ, СВІ́ТОЧ (СВІ́ТИЧ) заст. поет., СМОЛЯНИ́К рідше, ФА́КЛЯ діал., ПОХІДНЯ́ діал. Попереду йшов пастух зі смолоскипом і освітлював шлях коням, що тягли віз (В. Гжицький); Повертав я додому, обтяжений Вакхом, і слуги В сірий світанок несли факели димні свої (М. Зеров); (6-й голос:) Запалюйте ліхтарі й смоляники. Освічуйте шлях славному козацтву (В. Самійленко); Глибоко в льоху під церквою блимала факля, увіткнута в землю, де Орися, тріпочучи серцем, дожидала Антося (М. Старицький); Гостомисл, два отроки з похіднями. (Гостомисл (до одного хлопця):) Віддай йому ось другу похідню! (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. факля — фа́кля іменник жіночого роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. факля — ФА́КЛЯ, і, ж., діал. Смолоскип. А глибоко в льоху під церквою блимала факля, увіткнута в землю, де Орися, тріпочучи серцем, дожидала Антося (М. Старицький).  Словник української мови у 20 томах
3. факля — -і, ж., діал. Смолоскип.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. факля — ФА́КЛЯ, і, ж., діал. Смолоскип. А глибоко в льоху під церквою блимала факля, увіткнута в землю, де Орися, тріпочучи серцем, дожидала Антося (Стар., Облога.., 1961, 91).  Словник української мови в 11 томах
5. факля — Факля, -лі ж. Факелъ. Приходить туди з лихтарнями та факлями. Єв. І. XVIII. 3.  Словник української мови Грінченка