факт
НАЯ́ВНІСТЬ (існування чого-небудь десь, у якомусь місці), ПРИСУ́ТНІСТЬ, ФАКТ чого (щодо абстрактних понять). Фелікс розповів, як фашисти розмовляли між собою про те, що в комендатурі стурбовані наявністю київського підпілля (Ю. Яновський); Всі згоджувалися, що тільки хвіст становить безперечну прикмету відьми і лиш присутність або відсутність його у Параскіци може покласти якийсь кінець справі (М. Коцюбинський); — Да, — сказав слідчий, — справи ваші незавидні, товариші ковалівці. Факт злочину й махінацій на долоні (В. Кучер). — Пор. 1. існува́ння.
ПРИ́КЛАД (конкретний вияв чогось, зокрема діяльності або поведінки якоїсь особи), ІЛЮСТРА́ЦІЯ, ФАКТ, СВІ́ДЧЕННЯ, ВИ́ПАДОК рідше. — Від самого початку існування комісії аж досі не було ще прикладу, щоб удалося нам цілком очистити від філоксери виноградники в якому-небудь селі... (М. Коцюбинський); Говорив (професор), як звичайно, цікаво, жваво про готичний стиль і будову, пояснюючи свої виклади тут і там цікавими ілюстраціями (О. Кобилянська); Міцкевич-юнак знав про факти поміщицького свавілля, деспотизму, жорстокості (М. Рильський); Історія зберегла чимало яскравих свідчень великої любові народу до свого співця (Т. Шевченка) (з журналу); Ми знову й знову гарячково згадували всі відомі в світі випадки втечі (Ю. Яновський).
ТАК част. (вживається під час відповіді, що підтверджує правильність думки, наявність факту чи явища, виражає згоду на якусь дію тощо), СПРА́ВДІ, ЗВИЧА́ЙНО, БЕЗПЕРЕ́ЧНО, БЕЗУМО́ВНО, БЕЗСУМНІ́ВНО, АВЖЕ́Ж розм., АТО́Ж розм., ОТО́Ж розм., АЯ́КЖЕ розм., АГА́ розм., ЕГЕ́ розм., ЕГЕ́ Ж розм., ТО́ЧНО розм., ФАКТ розм., БІГМА́ (БІГМЕ́) розм., РОЗУМІ́ЄТЬСЯ розм. (Руфін:) Ти знов була сьогодні в катакомбах?.. (Прісцілла:) Так, я була сьогодня в катакомбах і завтра знов піду (Леся Українка); Хлоп'ята розглядали свої й чужі ліхтарики, пишаючись один перед одним їх красою. Справді, вони вражали своєю складною і вибагливою формою (З. Тулуб); Важко? Звичайно, важко (О. Гончар); Я казав: "Безперечно, людина Є вінець створіння всього" (В. Самійленко); — Може, й справді я тенденційно зараз міркую. — Безумовно (І. Ле); Безсумнівно, вона казала правду (О. Донченко); — Чи йти мені до палацу, чи не йти? — спитала Тодозя неначе випадком в тітки Маври. — Атож! Авжеж іди! (І. Нечуй-Левицький); — А планета, вона ж одна, другої такої нема... — Отож, — нахмурюється дядько Іван. — Тож треба думати, що господар планети — це ти, людина (О. Гончар); (Марція:) Чи звідси видно мій новий маєток? (Хуса:) Аякже! (Леся Українка); — А казав же він? — Ага! (Словник Б. Грінченка); — Чи це ви, свахо, запилились? — спитала в Кайдашихи хазяйка. — Еге, моє серденько (І. Нечуй-Левицький); (Батько:) Справді-бо, синку, інвалід ти. Тепер вже ти не просто людина, а людина безнога. (Син:) Точно (О. Довженко); — Відмовився їхати. Чи ви бачили щось подібне? — Що ви кажете? — Факт (О. Довженко); — Бігме, страшно простій людині на таку гору стати (Леся Українка); (Химка:) Буде бабуся утішатися та доглядати онуків... Правда, Іване? (Іван:) А розуміється... (Панас Мирний).
Я́ВИЩЕ (те, що сталося, відбулося або наявне в дійсності), ПОДІ́Я, ФАКТ, ДІ́ЛО розм., З'Я́ВИЩЕ заст., З'ЯВИСЬКО заст. Міцкевич-юнак знав про факти поміщицького свавілля, деспотизму, жорстокості — і не міг не замислюватись над тим, за якого суспільного ладу такі явища можливі (М. Рильський); Розказував (майстер) одну подію зі свого життя (В. Стефаник); Тоді саме в столиці велике діло скоїлось. Старий цар умер (Панас Мирний); Гультяйство й п'янство були звичайним з'явищем у Польщі (І. Нечуй-Левицький); Чудне з'явисько тільки для непривичної людини, що тут (у Ялті) на осінь гори починають зеленіти (Леся Українка).
Словник синонімів української мови