фальшивка

ПІДРО́БКА (підроблена річ), ІМІТА́ЦІЯ, ФАЛЬСИФІКА́Т, ФАЛЬСИФІКА́ЦІЯ, ФАЛЬШИ́ВКА розм., ЛИ́ПА розм. (фальшива річ). М. Драгоманов висував вимогу перед фольклористами очищати скарби героїчного епосу від підробок (з журналу); Праворуч стояли розп'яття з імітації слонової кості (переклад С. Масляка); Гадку, висловлену якось Іваном Франком, що саме думи цього циклу були фальсифікатами, ми ніяк не можемо прийняти (М. Рильський); Власне Андрій не стільки полюбляв справжній чай, як різні фальсифікації, що їх спеціально готував для нього Марко (М. Трублаїні); Історія підробок, мабуть, така ж давня, як і самі речі. Ще в рабовласницькому Римі були дуже поширені різноманітні фальшивки (з журналу); — Посвідкам нашим ніхто не повірить, знайшовши в нас зброю... — недбало сказав Чаленко. — А у вас хіба теж "липа"? (О. Слісаренко).

Значення в інших словниках

1. фальшивка — фальши́вка іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. фальшивка — див. фальшивий  Словник синонімів Вусика
3. фальшивка — [фал'шиўка] -ўкие, д. і м. -ўц'і, р. мн. -ивок  Орфоепічний словник української мови
4. фальшивка — ФАЛЬШИ́ВКА, и, ж., розм. Фальшивий, підроблений документ, а також узагалі підробка чого-небудь. Історія підробок, мабуть, така ж давня, як і самі речі. Ще в рабовласницькому Римі були дуже поширені різноманітні фальшивки (з наук.-попул. літ.  Словник української мови у 20 томах
5. фальшивка — -и, ж., розм. Фальшивий, підроблений документ, а також підробка чого-небудь. || Те, що вводить в оману.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. фальшивка — ФАЛЬШИ́ВКА, и, ж., розм. Фальшивий, підроблений документ, а також підробка чого-небудь. Історія підробок, мабуть, така ж давня, як і самі речі.  Словник української мови в 11 томах