хараман
ВИ́ГАДКА (те, що створене в уяві, чого немає й не було в дійсності), ВИ́ДУМКА, ВИ́ГАД рідше, ВИ́МИСЕЛ, ВИ́ТІВКА, ФАНТА́ЗІЯ, ФАНТА́СТИКА, НЕБИЛИ́ЦЯ, НЕБУВА́ЛЬЩИНА, МУДРУВА́ННЯ, КОНЦЕ́ПТ зах., ПРИГА́ДКА рідко, ФАНТАСМАГО́РІЯ рідко, БА́ЙКА розм., БРЕ́ХНІ мн., розм., ПОБРЕХЕ́НЬКИ розм., ХАРАМА́Н діал. Дядько похилив голову,.. а далі почав розказувати, мішаючи те, що йому оповідав дід, із своїми вигадками (І. Нечуй-Левицький); Прошу.. не думати, що се я розповідаю видумку (І. Франко); Він мовив навмання, не знав, що вигад зійдеться з правдою (Леся Українка); Читаючи поему, роман, ми часто можемо забутись і вважати, що описувана подія не є вимисел, а істина (з науково-популярної літератури); Оверко, Зінько на всякі витівки вдаються, якусь капость неодмінно встругнуть (К. Гордієнко); (Орест:) Я знаю тільки одно право, право на щастя! А яке ж ти маєш право віддавати мене в жертву якійсь фантазії, якійсь фікції (Леся Українка); Записав.. серію осетинських казок, які мене вразили буйною фантастикою (С. Васильченко); (Омелян:) Пане війте, відки ви смієте розпускати про мене і про мою сестру якісь небилиці? (І. Франко); — У скруті чоловік в усяку небувальщину повірить (І. Муратов); Повинні (драматичні твори) подавати нам справжнє життя, а не якісь пригадки (Панас Мирний); Слід лише примусити Каргата говорити прилюдно.. Це враз показало б усю безпідставність його фантасмагорій (Ю. Шовкопляс); То байка, що Іван був дев'ятнадцятий у батька (М. Коцюбинський); Насті вже давно хотілося провчити бабу, щоб по хатах брехень не розносила (Я. Качура); На відміну від традиційних мисливських побрехеньок, біля нашого вогнища розповідалося лише правду (О. Гончар).
ОБМА́Н (неправдиві слова, нечесні вчинки, дії і т. ін.), НЕПРА́ВДА, КРИ́ВДА, ОБДУ́РЮВАННЯ (ОДУ́РЮВАННЯ), ОДУ́РЕННЯ, ОМА́НА, ШАРЛАТА́НСТВО, ФАЛЬШ, ОШУКА́НСТВО розм., ДУРИСВІТСТВО розм., ОБЛУ́ДА розм., ОДУ́РА рідше, О́ШУК діал., ОШУ́КА діал., ЛУДА́ діал., ХАРАМА́Н діал. Не від болю сльози заблищали — Від обману першого в житті (М. Нагнибіда); Пан знову хоче її (землю) відібрати, почав судитися і, видно, неправдою та брехнею відсудить її (М. Стельмах); Дзенькіт і бренькіт (на торжку), цокотіння і бубоніння, а над усім — брехні, обдурювання, крутійство (П. Загребельний); Палючою блискавицею впала на Євгена стаття в вечірній газеті. Стаття про шарлатанство асистента міської лікарні Мазура (Ю. Мушкетик); З консервного заводу завернули кілька ящиків з черешнею, де було виявлено фальш: знизу підкладено гілочок з листям та груддя землі, а черешнею зверху тільки прикрито (О. Гончар); (Гільда:) Тебе ще кривдять... Разом всі підем, Щоб не було якого ошуканства (І. Кочерга); -І пощо то все перемелювати? Чи того, хто читає?.. Се сконденсована блага, екстракт глупоти і дурисвітства (І. Франко); Отечество на язиці, а в серці облуда (прислів'я); Підскочив Ярема: — Одура страшна! Я чую тут зле ошуканство..! (М. Старицький); — Це ошука, Борух, ти на ошуку взявся! (Лесь Мартович). — Пор. шахра́йство.
ОБМА́ННИК (той, хто обманює), ОБМА́НЩИК рідше, ОШУКА́НЕЦЬ розм., ДУРИЛЮ́Д розм., ДУРИ́СВІТ розм., ОШУ́СТ діал., ХАРАМА́Н діал. Ліпше зараз сказати менше, ніж потім виходити обманниками перед громаду (В. Бабляк); То Цинарис, цехмістр картьожний, Фігляр, обманщик, плут безбожний З собою всіх шахраїв веде (І. Котляревський); А щоб мій лист відразу ви пізнали І ошуканцям в руки не попали, Так ось вам знак — та тілько се секрет: На листі буде підпис: Джерголет! (І. Франко); Виводити на чисту воду Тих, що народу коять шкоду: Пройдисвітів, дурисвітів, Підступників та лизунів (С. Воскрекасенко); — Ой, хто б до нього йшов? Та то ошуст, — промовила Антошка (В. Гжицький). — Пор. 1. шахра́й.
Словник синонімів української мови