хрюкало

РИ́ЛО (видовжена передня частина голови деяких тварин); П'ЯТАЧО́К розм., ХРЮ́КАЛО розм., РИ́ЙКА діал. (у свині). У хлівці загуркотів кабанчик, кидав рилом пусте корито (Григорій Тютюнник); Виготовили й маски... Хто козу начепив, хто цапа, хто вівцю, а я собі вибрав хрюкало (О. Ковінька); Жмурили (свині) сонні маленькі очі, здіймали вгору чисті кругленькі рийки і так ніжно стогнали: ох! о-ох!.. наче хазяйка (М. Коцюбинський). — Пор. 1. мо́рда.

Значення в інших словниках

1. хрюкало — хрю́кало іменник середнього роду свиняче рило розм.  Орфографічний словник української мови
2. хрюкало — див. бовтало; ніс  Словник синонімів Вусика
3. хрюкало — ХРЮ́КАЛО, а, с., розм. Свиняче рило; рийка, п'ятачок. Виготовили й маски... Хто козу начепив, хто цапа, хто вівцю, а я собі вибрав хрюкало – убрався в свиню (О. Ковінька).  Словник української мови у 20 томах
4. хрюкало — -а, с., розм. Свиняче рило.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. хрюкало — ХРЮ́КАЛО, а, с., розм. Свиняче рило. Виготовили й маски… Хто козу начепив, хто цапа, хто вівцю, а я собі вибрав хрюкало — убрався в свиню (Ковінька, Кутя.., 1960, 107).  Словник української мови в 11 томах