цибок

СТРІ́ЛКА (безлисте тонке стебло рослини з суцвіттям угорі); ЦИБУ́К розм., ЦИБО́К розм. (стрілка цибулі). Озима пшениця, густа та листата, стеблина в стеблину, з набубнявілими вже стрілками, готова скоро заколоситися, котилася вдалечінь до далекого обрію (Г. Коцюба).

Значення в інших словниках

1. цибок — цибо́к іменник чоловічого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. цибок — ЦИБО́К, бка́, ч., розм. Те саме, що цибу́к 2. По невеличких огородах .. дерлися угору цибульні цибки (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
3. цибок — -бка, ч., розм. Те саме, що цибук 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. цибок — ЦИБО́К, бка́, ч., розм. Те саме, що цибу́к 2. По невеличких огородах.. дерлися угору цибульні цибки (Мирний, IV, 1955, 205).  Словник української мови в 11 томах
5. цибок — Цибок, цибук, -бка м. Стебель лука (стрѣлка). Як пересхне цибуля зімою та посадити, то у цибки піде. Лебед. у.  Словник української мови Грінченка