черемшина

ЧЕРЕ́МХА, ЧЕРЕ́МУХА, ЧЕРЕМШИ́НА, ОЧЕРЕ́МХА розм. Кущі терену й черемхи на схилах берега були вже вкриті білим цвітом, як памороззю (П. Панч); Над дорогою часом попадалась вся в цвіту дика груша або кущ черемухи з медовим духом білих делікатних китиць (М. Коцюбинський); Гойдає вогку черемшину Весни всевладної рука (М. Рильський); Солодко пахне очеремха (Марко Вовчок).

Значення в інших словниках

1. Черемшина — Черемши́на прізвище  Орфографічний словник української мови
2. черемшина — ЧЕРЕМШИ́НА, и, ж. 1. Те саме, що чере́мха. В руках одного замаяло щось біле-біле, як сніг, як цвіт черемшини (С. Васильченко). 2. Одне дерево або кущ черемхи. Ожина повилась, послалась по долині. Черемшину пойняв буйний, лапатий хміль (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича).  Словник української мови у 20 томах
3. черемшина — -и, ж. 1》 Те саме, що черемха. 2》 Одне дерево або кущ черемхи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. черемшина — ЧЕРЕМШИ́НА, и, ж. 1. Те саме, що чере́мха. В руках одного замаяло щось біле-біле, як сніг, як цвіт черемшини (Вас., II, 1928, 321). 2. Одне дерево або кущ черемхи. Ожина повилась, послалась по долині. Черемшину пойняв буйний, лапатий хміль (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 88).  Словник української мови в 11 томах
5. черемшина — Черемшина, -ни ж. Одно дерево черемухи. Пишна черемшина вимахує білими своїми вітами. Федьк. Пов. 95. Була їдна черемшина, та й та усохла. Чуб. V. 121.  Словник української мови Грінченка