чувал

МІШО́К (зшите з шматка грубої тканини вмістище для сипких речовин і різних речей); ЛА́НТУХ, МІХ, ЧУВА́Л, РАНТУ́Х діал. (перев. великих розмірів). Зручним рухом він підхопив у грека мішок з сіллю (М. Коцюбинський); Тягали хлопці важкі лантухи зерна до засіків (П. Козланюк); За коровою йшла Гафія. На плечах несла набитий отавою міх (І. Чендей); Внизу, серед чагарників, ходили жінки, набиваючи чували сухим листям (А. Шиян).

Значення в інших словниках

1. чувал — ЧУВА́Л, а, ч. Те саме, що ла́нтух. Внизу, серед чагарників, ходили жінки, набиваючи чували сухим листям (А. Шиян); – Всім же відомо: більше того, що дають наші прилади, вони не дадуть, хоч лусни.  Словник української мови у 20 томах
2. чувал — чува́л іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. чувал — -а, ч. Те саме, що лантух.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. чувал — ЧУВА́Л, а, ч. Те саме, що ла́нтух. Внизу, серед чагарників, ходили жінки, набиваючи чували сухим листям (Шиян, Вибр., 1947, 40); — Всім же відомо: більше того, що дають наші прилади, вони не дадуть, хоч лусни.  Словник української мови в 11 томах
5. чувал — Чувал, -лу м. Большой мѣшокъ. Павлогр. у.  Словник української мови Грінченка