шата
РИ́ЗА (металеве оздоблення на іконах), ША́ТИ (ША́ТА), ОКЛА́Д. Ганна Федорівна послала його молодій образок в срібній позолоченій ризі (Марко Вовчок); Золоті шати на образах лисніли (І. Нечуй-Левицький); З великої ікони, в коштовній шаті, дивилося загадкове обличчя Бога (П. Кочура); У хаті баба лазила в оклад ікони, витягла кованого перстенька (Г. Колісник).
РИ́ЗИ (РИ́ЗА рідше) (верхнє вбрання священика, яке вдягають під час богослужіння), ША́ТИ (ША́ТА рідше), ФЕЛО́Н. Як міцно і рівно тримається цього дня панотець.., як розкішно блищить його волосся на нових сріблястих ризах і як сильно звучить його голос, коли він заводить великодні пісні (М. Грушевський); Батюшка скрикнув, заплакав, на великодню ризу бризнули дрібні старечі сльози (М. Стельмах); Коли не піп, так і в шати не одягайся (М. Номис); О. Крайник, не чекаючи, поки він усе скінчить, убрався в фелон (І. Франко).
Словник синонімів української мови