шкандиба

КРИВИ́Й ім. (людина, яка має пошкоджену ногу або ногу, коротшу за другу), КУЛЬГА́ВИЙ, КРИВУ́ЛЯ зневажл., ШКАНДИ́БА розм., ШКАНДИБА́ЙЛО розм. — Не піду, я їм послав через кривого лепорт, що нам ніколи (Г. Квітка-Основ'яненко); — Парашутистів бачила? — спитав кульгавий (Ю. Яновський); Так вона.. зосталася кривенькою. Василь часто підіймав її на глузд, звучи "кривулею" (Панас Мирний); Сиділа, сиділа (дівчина) Та й наворожила І якраз після Михайла За якогось шкандибайла Насилу пішла (Л. Глібов).

Значення в інших словниках

1. шкандиба — як ім. кривий, кульгавий, кривоногий, р. кугернога, шкандибайло  Словник синонімів Караванського
2. шкандиба — див. кульгавий  Словник синонімів Вусика
3. шкандиба — ШКАНДИ́БА, и, ч. і ж., розм. Те саме, що шкандиба́йло.  Словник української мови у 20 томах
4. шкандиба — шканди́ба іменник чоловічого або жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
5. шкандиба — -и, ч. і ж., розм. Те саме, що шкандибайло.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. шкандиба — ШКАНДИ́БА, и, ч. і ж., розм. Те саме, що шкандиба́йло.  Словник української мови в 11 томах
7. шкандиба — Шкандиба, -би м. Хромой.  Словник української мови Грінченка