шпеньок

СТРИ́ЖЕНЬ (предмет видовженої форми, який є осьовою або опорною частиною чого-небудь; взагалі предмет такої форми), СТЕ́РЖЕНЬ рідше, ШПЕНЬ, ШПЕ́НИК, ШПЕНЬО́К (невеликий); ШПИ́ЛЬКА (цвях або болт без головки); СЕРДЕ́ЧНИК (стрижень, який є внутрішньою частиною чого-небудь або на який намотується, насаджується щось); ШТОК, ШТИР, ШТИФТ (металевий циліндричний стрижень); ШВОРІНЬ (ШКВО́РІНЬ рідше) (металевий або дерев'яний стрижень, що є віссю у возі); ПРУТ (тонкий, довгий металевий стрижень); ШПИЛЬ (загострений стрижень на будівлі). Обидва крюки зварювалися не поверхнево, а серцевиною, зчіпалися молекули з молекулами в самій глибині залізного стрижня (І. Сенченко); Бичок упевнено підійшов до рукомийника і став тикати тупим носом у стержень, підхоплюючи губами струмок холодної води (С. Журахович); Сердечник індукційної печі.

Значення в інших словниках

1. шпеньок — ШПЕНЬО́К, нька, ч. Те саме, що шпе́ник.  Словник української мови у 20 томах
2. шпеньок — шпеньо́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. шпеньок — -нька, ч. Те саме, що шпеник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. шпеньок — ШПЕНЬО́К, нька, ч. Те саме, що шпе́ник.  Словник української мови в 11 томах
5. шпеньок — Шпеньо́к, -нька м. = шпеник. см. кужілка.  Словник української мови Грінченка