штурмувати
АТАКУВА́ТИ (навально наступати на ворога), ШТУРМУВА́ТИ (рішуче наступати на фортецю, укріплення, опорний пункт). — Док.: атакува́ти. Застава дістала наказ приєднатись до сотні стрільців, що мусила ще вночі атакувати з флангу ворога над річкою (М. Трублаїні); Цілий день стояв густий туман, артилерія не могла стріляти, бійці штурмували позиції ворога майже без гарматного підготування (Ю. Яновський).
ВИВЧА́ТИ що (навчаючись, набувати певних знань, відомостей у якій-небудь галузі), ВЧИ́ТИ (УЧИ́ТИ), ОПАНО́ВУВАТИ, ОВОЛОДІВА́ТИ чим, СТУДІЮВА́ТИ книжн., ПРОХО́ДИТИ розм., ШТУРМУВА́ТИ розм., ВГРИЗА́ТИСЯ (УГРИЗА́ТИСЯ) в що, розм. рідко; ПІЗНАВА́ТИ, ВЗНАВА́ТИ (УЗНАВА́ТИ), СПІЗНАВА́ТИ розм. (осягати розумом явища дійсності, діставати істинне уявлення про кого-, що-небудь). — Док.: ви́вчити, опанува́ти, оволоді́ти, ви́студіювати, пройти́, пізна́ти, взна́ти (узна́ти), спізна́ти. В Зубівці є молоді гурток, Який вивчає мову Руставелі (М. Рильський); Вони починають учити європейські мови (Леся Українка); Вона говорила дітям, як вони.. повинні опановувати знання (О. Копиленко); Чудово оволодівши мовою, він з захопленням прочитав поему "Садді Ускендерій" великого Навої (І. Ле); Бачинський з Мартовичем студіювали право на університеті в Чернівцях (В. Стефаник); Тут (у другому класі) хлопці проходять нові шкільні науки (С. Васильченко); Нелегко давалася хлопцям наука.. Вгризалися в абетку все глибше (О. Гончар); Найдосконаліші види матерії й форми її руху не можна пізнати без вивчення тих простих, але загальних елементів, які розкриваються фізикою (з журналу); Колись грузинський письменник Казбегі, щоб добре взнати народ,.. пішов у чабани (П. Тичина); — Ти у світ іди, Милий синочку, Ти усе спізнай (С. Руданський).
ПРАЦЮВА́ТИ (затрачаючи фізичну й розумову енергію, брати участь у створенні матеріальних і духовних цінностей), ПРАЦЮВА́ТИСЯ заст.; ТРУДИ́ТИСЯ, ШТУРМУВА́ТИ що, ТРУЖДА́ТИСЯ заст. (старанно, наполегливо); РОБИ́ТИ (перев. про фізичну працю); ПРІ́ТИ розм., ПОТІ́ТИ розм., МОЗО́ЛИТИСЯ розм., ГАРУВА́ТИ (ГЕРУВА́ТИ) (ГИРУВА́ТИ) заст., КРЯ́ЖИТИ діал., УВИХА́ТИСЯ (ВВИХА́ТИСЯ) діал. (важко, напружено, без відпочинку); ДБА́ТИ розм. (перев. заробляючи). Чесно трудиться Порфир. Ревно працює сам, не дає лінуватися і своєму підручному (О. Гончар); І молодий, що тільки перший рік учителює, вчитель і сторож Кирило Криворукий працюються з усієї сили (Б. Грінченко); — Доведеться їхати до Києва. Там штурмуватиму свою тему (П. Автомонов); Заверховодили пани Польські в Гетьманському, як у себе на царстві.. І все кругом мовчало, терпіло, слухало й робило (Панас Мирний); — Дивлюся, а серед них (бандитів) Мартин, синок нашого сільського дуки, а я в нього з самого дитинства у наймах прів (Ю. Збанацький); Се певно якась учителька, що мозолиться цілу днину з дітьми (О. Кобилянська); Гарував (Матвій) день повз день і запрацьовані гроші складав в дерев'яну скриньку під ліжком (Мирослав Ірчан); Коло худоби треба ходити і день і ніч, а ви будете доста мати на своїй голові, хоч би Сава й як ураз із вами увихався (О. Кобилянська); (Тірца:) А ти будуй нову для себе хату, не на могилу, на оселю дбай, щоб не була чужою в ріднім краю (Леся Українка).
Словник синонімів української мови