шуга

ЛІД (замерзла й затверділа вода), КРИ́ГА, ПРИПА́Й, СА́ЛО, ШУГА́, ШЕ́РЕШЕНЬ (тонкий шар криги або дрібні крижинки на поверхні води перед льодоставом). На льоду давно скутого кригою Уралу виникла весела і велелюдна ковзанка, на яку з стрімкого берега теж вилітали санчата з галасливою молоддю (З. Тулуб); Здалеку було чути грімкі вибухи: то на Дніпрі рвали кригу (Л. Дмитерко); Над крижаним припаєм біля берега виступали скелі (М. Трублаїні); У неділю ясно світить сонце.. Скоро на Дніпрі піде шуга (В. Собко); Напереріз кранові, пробиваючись крізь шерешень, помчали звідусіль катери (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. шуга — ШУГА́, и́, ж. Дрібний крихкий лід у вигляді кашоподібної маси, який іде перед льодоставом або під час весняного льодоходу. Осінь опускається на Матвіївську затоку. У неділю ясно світить сонце і віє холодний вітер. Скоро на Дніпрі піде шуга (В.  Словник української мови у 20 томах
2. шуга — шуга́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири шуги́  Орфографічний словник української мови
3. шуга — -и, ж. Дрібний крихкий лід у вигляді кашоподібної маси, який іде перед льодоставом або під час весняного льодоходу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. шуга — ШУГА́, и, ж. Дрібний крихкий лід у вигляді кашоподібної маси, який іде перед льодоставом або під час весняного льодоходу. Осінь опускається на Матвіївську затоку. У неділю ясно світить сонце і віє холодний вітер. Скоро на Дніпрі піде шуга (Собко, Матв.  Словник української мови в 11 томах
5. шуга — Шуга, -ги ж. Первый ледъ. Черном.  Словник української мови Грінченка