шурхотливий

ШЕЛЕСТКИ́Й (який видає, утворює шелест; сповнений шелесту), ШЕЛЕСТЛИ́ВИЙ рідше, ШАРУДЛИ́ВИЙ, ШУРХОТЛИ́ВИЙ, ШЕЛЕСТЮ́ЧИЙ розм., ЛОПОТЛИ́ВИЙ розм., ЛОПОТЮ́ЧИЙ розм. рідше; ШОРСТКИ́Й розм. (про звук). П'ятеро людей, підмостивши під себе сухе, шелестке листя, куталися в кожухи (Л. Смілянський); За приліском починалося кукурудзяне поле, виспіле, шелестливе (В. Земляк); Тонко пахли матіолові сутінки, кликали до себе шарудливі копиці (І. Муратов); Спиваю сік густий з терпких морозних грон,.. Спиваю шурхотливий падолист (І. Драч); Одного разу подарує (село).. переддощове надвечір'я з шелестючими фікусами на подвір'ї (В. Медвідь); Дугою вигинаються бамбукові древка лопотливих знамен (О. Гончар); Рішуче підійшов (Леус) до вішалки, зняв свого лопотючого дощовика (Ю. Збанацький); Авто з шорстким вереском зарипіло по прибережному піску (Ю. Смолич).

Значення в інших словниках

1. шурхотливий — див. шумливий  Словник синонімів Вусика
2. шурхотливий — ШУРХОТЛИ́ВИЙ, а, е, рідко. Те саме, що шурхітли́вий. Через колії, поза горами вугілля, попід вагонами, по шурхотливій жужелиці станційних тупиків водив їх Валет, аж поки привів у якусь темнувату, прокурену комірчину (П. Дорошко).  Словник української мови у 20 томах
3. шурхотливий — шурхотли́вий прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
4. шурхотливий — -а, -е, рідко. Який видає шурхіт.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. шурхотливий — ШУРХОТЛИ́ВИЙ, а, е, рідко. Який видає шурхіт. Через колії, поза горами вугілля, попід вагонами, по шурхотливій жужелиці станційних тупиків водив їх Валет, аж поки привів у якусь темнувату, прокурену комірчину (Дор., Не повтори.., 1968, 214).  Словник української мови в 11 томах